Дуже хочеться донести до вас одну думку. Чому я говорив і досі вважаю, що "українці заслужили війну". Можливо, хоч так буде зрозуміло.

У другій частині трилогії "Матриця" є прекрасна філософська думка, виражена в діалозі Піфії з Нео. Провидиця каже обраному, що: "Кожна програма створюється з певною метою. Якщо вона більше не виконує мету — її видаляють".

У віці 92 років сконав перший прем'єр-міністр України Вітольд Фокін. Дуже однозначна антиукраїнська особистість, яка немає права на нормальне вшанування на рівні держави й ось чому:

Завдяки дружбі між його онучкою та керівником Офісу Президента України Андрієм Єрмаком Фокін будучи на пенсії отримав призначення в так звану «тристоронню контактну групу з мирного врегулювання ситуації на сході України», туди входила уповноважена група представників України, ОБСЄ та росії, Фокін представляв Україну та обіймав посаду заступника делегації.

Історія повторюється....??? Але ,на жаль ,так нічому й не навчила ..... Вашингтон, 1941 рік. Білий дім.

Президент США втомлено потер чоло. У його кабінеті стояв сер Вінстон Черчилль, витираючи широкою хусткою піт з обличчя – спека у Вашингтоні була нестерпною. Прекрасний день для того, щоб укласти угоду з Гітлером.

— Послухайте, Вінстоне, — почав президент, уважно вдивляючись у британського прем’єра. — Я запросив вас сюди не для того, щоб говорити лише про «війну, війну, війну». Ми тут заради миру.

Ми в найдрібніших деталях пам’ятаємо той темний ранок 24 лютого. Коли і в небі, і на землі нас атакував підступний ворог, який хотів зламати наш дух, забрати нашу свободу, підкорити нашу Країну.

Він планував захопити Київ за два-три дні. Західні партнери давали нам трохи більше. Бо російську армію вважали однією з найсильніших у світі. У них було значно більше зброї, а їхня кількість на той час у п’ять разів перевищувала чисельність ЗСУ. Здавалося б – без шансів.

Ви хочете говорити про "мирні угоди", пане Трамп? Тоді послухайте мене, лікаря, який щодня кладе на стіл операційної розірвані тіла дітей! Який відрізає скальпелем уламки з їхніх мізків, який витирає кров з очей матерів, що втратили все! Ви говорите про "віддати території"? Я покажу вам території: це — шматки м’язів на асфальті під Маріуполем. Це — дитячі коляски, роздавлені танками в Бучі. Це — спалені шкільні класи в Чернігові, де діти встигли написати крейдою "ДОПОМОЖІТЬ" на дошках, перш ніж їх убили.

19 лютого 1942 року війська вермахту зайняли канадське місто Вінніпег. Після запеклого бою із застосуванням артилерії, що розпочався о 7 ранку, о 9.30 німці увійшли до міських кварталів. Вінніпег з ходу перейменували на Гіммлерштадт, а центральну вулицю - на Гітлерштрассе. Тільки незначна частина громадян знала, що це - рекламна кампанія збору коштів на "Велику військову позику", а звуки перестрілки - інсценовані. Решта прийняла нацистську окупацію Канади за чисту монету.