Вітя Житник загине, Андрюха «Бензовоз» отримає чисельні поранення, а у мене відірве ремінь автомату та ногу.

Мене врятує Сашко Петренко, який накладе слизький від крові, гумовий джгут Есмарха, на залишки ноги.

Украинцы, которые отказались эвакуироваться с опасных территорий и оказались на оккупированных россиянами землях — это не всегда предатели. Среди них есть самые разные люди. Но именно предателям уготована самая незавидная судьба. Как бы демонстративно эти люди не обожали россиян, как бы не проклинали Украину, для оккупантов они всегда будут не до конца русскими, а значит, и не до конца своими. Журналист и служащий ВСУ Юрий Мацарский в колонке для «Вот Так» рассказывает, кто такие «ждуны» и как он с ними сталкивался в Бахмуте и Харькове.

Сьогодні, 21 лютого, помер правозахисник, громадський діяч, дисидент, Герой України, депутат трьох скликань Верховної Ради та співавтор Конституції України Степан Хмара.

Про це повідомила в фейсбуці його дружина Роксоляна Хмара.

“Не хочу у це повірити. Не хочу це писати. Мій найдорожчий у світі чоловік помер. Все. Ми всі робили все, що могли і навіть більше.

Брехня журналіста, який приховує злочин, робить можливим наступний злочин.

Основна проблема війни зараз у тому, що ні генерали, ні політики не розуміють, що нових героїв, здатних зупиняти танки з автоматами та битись за кожну нору у посадці, в армії вже не буде.

Причинами смерті називали, як порушення кровопостачання мозку і крововилив (інсульт), дехто думав про отруєння.

Офіційно вказали, що він помер через хворобу, викликану сильною перевантаженістю та наслідками замаху на нього 30 серпня 1918. Проте нейрофізіолог Валерій Новосьолов після вивчення щоденника хвороби чЛеніна запевняв, що той помер від нейросифілісу.