Переломний етап війни: перерізання фінансових артерій імперії...

Логіка цього процесу є максимально прагматичною: бити туди, де географічний дисонанс оголив протиповітряну оборону.

Стягнувши залишки свого дірявого ППО до Москви та на чорноморське узбережжя, де нещодавно вже розвалили черговий танкер тіньового флоту в Новоросійську, російські генерали залишили Балтику абсолютно голою.

Результат цього стратегічного ідіотизму вилився в катастрофічні для рф цифри та згарища.

Масштаби руйнувань в Усть-Лузі свідчать про тотальну анігіляцію інфраструктури. Зі 100 безпілотників, про збиття яких 22 березня істерично верещала російська пропаганда, щонайменше 30-40 прорвали оборону, забезпечивши 20 філігранних влучань дронами з бойовими частинами по 70-80 кілограмів.

Утилізовано все, що мало бодай якусь цінність: відправлено на дно або критично пошкоджено три нафтові танкери, спопелено п'ять резервуарів з нафтопродуктами, знищено три технологічні установки, три причали та причальне спорудження. Заодно випалено побутову будівлю, гуртожиток, розподільчу підстанцію, портовий кран та стендерну площадку на причалі «Портенерго». Вишенькою на цьому торті приниження став завалений на бік військовий криголам і два катери берегової охорони, що будувалися на Виборзькому суднобудівному заводі.

У Приморську, який став першою жертвою цього бермудського нафтового трикутника (Усть-Луга - Приморськ - Кіріши), пожежа на терміналі не вщухає вже п'яту добу. Порт повністю закритий, чотири причали розбиті, танкери уражені, а екіпажі суден перебувають у стані тваринного жаху, усвідомлюючи, що будь-яка спроба швартування гарантує миттєву смерть з неба.

Справжній колапс системи відбувся в ніч на 26 березня у Ленінградській області, де українські БПЛА зупинили Кірішскій НПЗ (КІНЕФ), який належить путінському гаманцю — компанії «Сургутнєфтєгаз». Це гігант переробки, що видавав 20 мільйонів тонн нафти на рік (еквівалент Омського НПЗ), орієнтований саме на експортний вузол через Усть-Лугу та Приморськ.

Візуальний та супутниковий контроль підтверджує мінус сім величезних резервуарів, але головний вирок — це пряме знищення одразу двох головних установок первинної переробки (типу АВТ-6) та ряду другорядних. Для зупинки Саратовського чи Уфімського НПЗ вистачало виведення з ладу однієї установки, а в Кірішах випалено цілий виробничий комплекс під ключ.

Відновити це обладнання неможливо через західні санкції, а китайські аналоги чекати місяцями і не факт що вони допоможуть. Тисячі працівників заводу миттєво стали безробітними, поширюючи вірус паніки та усвідомлення повної безпорадності влади. Місцеве МНС при цьому видає абсолютно шизофренічні заяви про «контрольоване вигорання нафтопродуктів», фізично не маючи змоги підійти до бочок, які стоять у кількох метрах одна від одної і гарантовано вибухнуть за ефектом доміно.

Паралельно з цим йде тотальне знищення тактичних тилів (Middle Strike). Окрім Саратовського та Уфімського НПЗ (за 1500 км від кордону), знищено ЗРК Тор-М1 на Луганщині, випалено склади боєприпасів у Макіївці, бази ПММ в Айдарі та Райгородку, а також місця скупчення живої сили біля Кам'янки. Російська армія залишається сліпою, голодною і без палива.

На тлі цієї абсолютної технічної та логістичної катастрофи виправдовування росіян виглядають як жалюгідне скиглення. Прокремлівський помийний канал «Mash» розганяє відверто дебільну методичку фсб про те, що Литва, Латвія, Естонія та Польща нібито офіційно відкрили свій повітряний простір для українських дронів, які запускаються з Чернігівської області і летять 850 кілометрів над Брянськом і Смоленськом, або взагалі над акваторією Балтійського моря. росіяни настільки бояться визнати власну нікчемність, що вигадують казки про збиті російським РЕБом дрони, які випадково падають у країнах НАТО.

Події що відбуваються зараз повністю множить на нуль усі надії Росії на високі ціни на нафту.

Знищення фізичної інфраструктури (терміналів в Усть-Лузі та Приморську, переробки в Кірішах) означає, що скільки б не коштувала нафта на світовому ринку, Росія тупо не має через що її перевалювати і як переробляти.

Навіть при ціні 150 доларів за барель путін не отримає свої прибутки, бо його порти згоріли. Ормузька протока буде неминуче розблокована. Розгортання американських амфібійних груп з USS Boxer та USS Tripoli гарантує зачистку ризиків у регіоні. Як тільки військова машина США забезпечить безперебійне судноплавство, спекулятивна націнка на страх миттєво випарується, і ціна на нафту стрімко полетить вниз. І ось тут остаточно закриється кришка труни.