Зупинити путіна...

путін відхилив нещодавню пропозицію посланців Трампа про завершення війни в Україні, оскільки впевнений, що Захід настільки слабкий, що він може досягти ще більшого успіху.

На початку тижня він відверто заявив, що росія готова вести війну, якщо Європа цього хоче. Під цим він розуміє, що будь-яка нагода, яку його пропагандистська машина зможе представити як провокацію, стане причиною для воєнних дій, які вийдуть за межі України.

Це, звичайно, ніколи не було таємницею; завжди було ясно, що після капітуляції України, якщо вона не зможе утриматись у своїй мужній обороні Заходу, війна не закінчиться. Натомість путін перейде до своєї наступної мети, адже, як я неодноразово попереджав, у цій війні ніколи не йшлося про захоплення українських територій чи ресурсів; для путіна це завжди була війна за переділ миру. Чому інакше центральною частиною вимог в абсурдному мирному плані, представленому посланцями Трампа та кремлем, спочатку було зміцнення позицій російської мови та російської православної церкви в Україні?

путін веде боротьбу за ідеологічне бачення, в якому росія виступає домінуючою світовою силою-противагою, що втілює традиційні цінності, протиставлені цінностям вільного та демократичного світу. У цьому баченні росія зберігає свою сферу впливу, і врешті-решт її авторитарна, реакційна світоглядна модель перемагає.

Контраст між заявами путіна та позицією Європи залишається разючим. Поки путін в Україні відкрито скоює військові злочини, порушує повітряний простір НАТО та морські кордони, європейські лідери спокійно стоять поруч, роблять заяви та продовжують обговорювати поступові подальші кроки.

Нещодавно я брав участь у конференції з безпеки в Галіфаксі і був членом її панелі: в якийсь момент дискусії я не витримав і став емоційним. Я стверджував, що Україна є єдиною країною в Європі, яка виконує основну місію НАТО; вона одна захищає Захід від агресії путіна та зберігає майбутнє демократичного світу. Тим часом, європейські лідери мають нахабство обговорювати, чи варто взагалі включати Україну в переговори про припинення боїв.

Це ситуація, яка ще кілька років тому була б немислимою: Америка не лише цурається своєї глобальної відповідальності, а й активно підтримує агресора. Моя коротка тирада стала вірусною, бо, я думаю, торкнулася нерва; настрій починає змінюватись. Люди бачать абсурдність ситуації, той факт, що диктаторський режим веде відкриту війну проти Заходу, тоді як західні лідери все ще відмовляються визнати очевидну реальність.

Формула успіху путіна сьогодні, як і завжди, це отруйна суміш європейського безсилля та американської корупції. Команда Трампа фактично продає Україну за переговорним столом, доки Європа відвертається. Останнім часом Європа загрузла у жалюгідних взаємних звинуваченнях, оскільки Бельгія, де розташований Euroclear — найбільший у світі кліринговий фінансовий центр, затягує конфіскацію заморожених державних російських активів. Такий крок може викликати юридичні проблеми, не кажучи вже про те, що він налякав би великих міжнародних клієнтів, таких як Китай і Саудівська Аравія.

Канцлер Мерц розкритикував прем'єр-міністра Бельгії де Вевера за бездіяльність, цим переклавши відповідальність за європейську слабкість зі свого уряду на зручного цапа-відбувайла. Але які рішучі заходи вжила Німеччина останнім часом, які відповідають рівню загрози та поточним потребам України? Де обіцяні ракети Taurus? Мерц не має моральної підстави [когось дорікати], доки він не виконає власні обіцянки і не допоможе Україні отримати те, що їй конче необхідно, щоб залишатися конкурентоспроможною на полі бою.

Україна не може вічно захищати Європу, тим більше з недостатніми ресурсами. Поки Європа вагається з поставками, північнокорейські та кубинські солдати воюють на фронті, щоб підтримати режим путіна. Чому в Україні немає солдатів НАТО? Якщо Європа не готова направити сухопутні війська, як щодо пілотів, які б могли допомогти захищати український повітряний простір? Чому вона не може бодай захистити власне небо від російських вторгнень? Європа має всі необхідні ресурси (і навіть більше) — фінансові, військові, технологічні — щоб виграти цю війну; залишається лише питання політичної волі, яка визначить перебіг бойових дій.

Якщо Україна буде змушена підкорятися російським вимогам — плану, який закріплює окупацію путіна і винагороджує його агресію, то Європа як ідея і як політичний актер давно мертва. Якщо путін досягне своєї мети в Україні і просунеться далі, наступна фаза його війни не обов'язково буде виглядати як традиційні військові дії, які ми спостерігали в останні чотири роки. Вона може включати їх, але також розгорнеться на інших рівнях — як гібридна війна, яку путін веде десятиліттями: у кіберпросторі, медіа, через маніпуляцію західними політичними партіями та через різні проксі-конфлікти по всьому світу.

Різниця буде в масштабі: атаки більше не будуть замасковані участю у міжнародному порядку, а стануть нападами безсовісного та безкарного агресора. Війна за перебудову світової системи більше не вестиметься потай, а стане скоординованими, всебічніми зусиллями щодо саботажу Заходу та відкату демократичного прогресу. Якщо ми не хочемо жити у такому світі, це наш останній шанс. Україні потрібні гроші та зброя, щоб переламати ситуацію в бою, і їй потрібне реальне місце за столом переговорів, щоб забезпечити мир, який збереже її гідність та суверенітет.

Як для людини, яка виросла за «Залізною завісою», те, що відбувається сьогодні, для мене особливо незбагненне. Американський президент, який підтримує російського диктатора заради вигоди; європейські лідери, бездіяльні, поки війна вирує біля їхнього порога. Це питання вже не років, а місяців. Війна перекинеться на Європу, у серці вільного світу, якщо путіна не зупинити. Європа продовжує діяти за своїм старим бюрократичним сценарієм, але настав час перейти на іншу передачу. Війна розвивається в іншому темпі та за іншою логікою.

путін та його союзники використовують кожен доступний їм важіль: Угорщина та Словаччина просувають російську повістку через офіційні канали ЄС. Європа має перекрити ці шляхи ворогові та вжити власних військових заходів. Ціна боротьби з агресією путіна щодня зростає з початку війни і продовжуватиме зростати. Європа може принести необхідні жертви зараз — або в недалекому майбутньому вести ще жорстокішу війну на власній землі

Гаррі Каспаров, BILD