Шапіто по-стамбульські, або Репетиція капитуляції?..

2 червня в Стамбулі відбулися переговори між делегаціями України й росії - офіційно, у присутності європейських спостерігачів. Проте головне відбулося поза протоколом.

Ключовою була закрита тет-а-тет зустріч Умерова і Мединського, яка тривала 2,5 години — без журналістів, без партнера зі США, без стенограм. Саме після неї Зеленський заговорив про можливу зустріч з путіним уже наприкінці червня.

А от годинна «офіційна» зустріч з делегаціями — це, швидше за все, димова завіса: формальність, покликана створити вигляд процесу і прозорості.

Така собі дипломатична театральна постановка.

ОТЖЕ, поки увага була на «засіданні у школі», справжній документ могли писати «на чорновик» у підвалі. Умеров і Мединський — не просто делегати, а довірені особи, які отримали неофіційний мандат вести перемовини напряму.

Заява Умєрова:

Україна пропонує провести особисту зустріч Зеленського з путіним до кінця червня, «на рівні лідерів», за участю президента США.

«Усі ключові питання мають вирішуватись на найвищому рівні», — сказав міністр оборони.

Але чи були в історії прецеденти, коли доленосні рішення ухвалювали виключно лідери, без попередньої роботи делегацій, дипломатів і технічних груп?

Так. Вони були. Відомі й навіть легендарні.

Але...

П'ять прикладів зустрічей лідерів, які не все вирішили

1. Ялта-1945: Сталін — Рузвельт — Черчилль.

Вирішували майбутнє Європи після війни.

Але домовленості готувалися місяцями. Усе вже було опрацьовано дипломатами. Лідери лише фіналізували.

2. Рейк’явік-1986: Рейган і Горбачов.

Вперше — спроба без команди: двоє вирішують майбутнє ядерної зброї.

Угоду зірвали, бо не було консенсусу по деталях. Команди не встигли узгодити.

3. Трамп і Кім Чен Ин (2018–2019)

Символічна «особиста дипломатія». Фото, посмішки, обійми.

Безрезультатно. Жодної угоди. Бо команди не домовились. Ідея «лише лідери» не спрацювала.

4. Сочі-2019: путін і Ердоган щодо Сирії Угода після військової кризи.

Результативна, але лише тому, що працювали розвідка, штаби, дипломати. Лідери лише закріпили готові формули.

5. Мюнхен-1938: Гітлер — Чемберлен

«Мир за всяку ціну» без залучення жертви (Чехословаччини).

Наслідок: катастрофа. Угода між лідерами без команди й балансу — це пастка.

ОТЖЕ:

Пряма зустріч Зеленського й путіна — це не рішення, а ризик.

Якщо її добре підготують — вона може стати крапкою в уже досягнутому компромісі про який зараз не відомо.

Якщо її подають як магічне вирішення — це радше ознака відсутності плану, ніж його наявність.

Історія вчить: лідери можуть сісти за стіл. Але тільки після того, як столи принесуть дипломати.

Сам Зеленській не бачить в цьому нічого особливого, не розуміючи, що офіційного дозволу на сепаратну зустріч керівників без свідків не було і бути не могло, бо була сформована делегація у певному складі.

Цікаво, що ця зустріч відбулася до початку основних переговорів, і не передбачала участі делегацій, свідків чи представників партнерів.

Можна припустити, що йшлося не про юридичні або технічні деталі, а про попереднє зондування особистих намірів сторін — класична кулуарна дипломатія, поза офіційними протоколами.

Висновок: Стамбульський трек уже має дві лінії — публічну, багатосторонню (з Європою як свідком) і неофіційну, особисту.

Саме друга, вочевидь, формує реальні сценарії — без «школи, нотаріуса і хору».

Сторони узгодили обмін полоненими та тілами загиблих.

• Обміняють усіх тяжкохворих та тих, хто молодший за 25 років;

• Повернуть тіла загиблих — 6000 на 6000;

• Припинення вогню та зустріч лідерів поки під питанням;

• Медінський різко відповів на вимогу повернути викрадених дітей: «Не влаштовуйте виставу для бездітних європейських старих».

Ердоган назвав переговори між росією і Україною в Стамбулі відмінними (В.С.- Для кого?).

«Я сподіваюся, що Зеленський і путін зустрінуться в Туреччині за участю президента США Трампа», - зазначив Ердоган.

Але реальність така:

Те, що бачив світ — лише театральна рамка.

Всі ключові теми обговорювалися на закритій зустрічі Умеров–Мединський, що тривала понад 2 години. Без Туреччини. Без Заходу. Без протоколу.

Запрошення Трампа — інформаційна гра.

Це спроба Туреччини стати «сценографом» нової архітектури світу, хоча жодної зустрічі утіна з Зеленським не планується.

Ердоган створює ілюзію нейтралітету, але насправді шукає вигоду в ролі платформи для діалогу… між гравцями, які не грають відкрито.

Справжні домовленості не мають свідків.

А отже — жодної гарантії, що результат буде прийнятним для кого-небудь, окрім тих, хто домовляється вдвох.

Це не переговори про мир. Це — пробний запуск нової моделі «поза Заходом». Цікаво, як на це реагуватиме Захід...

Не на словах...

Якщо зустріч Зеленського і путіна відбудеться також у форматі тет-а-тет, Україні та світу треба напружуватися.

Опубліковано російський меморандум.

Основне.

Розділ І. Умови мирного договору.

Визнання Україною окупації чотирьох областей.

Відмова України від вступу до військових союзів (тобто НАТО).

Заборона на розміщення на території України іноземних військових, баз та інфраструктури.

Обмеження ЗСУ щодо розміру та кількості озброєнь.

Розпуск "націоналістичних формувань" (тобто за типом "Азова").

Введення російської мови як офіційної.

Розпуск націоналістичних організацій та партій. (Це яких, цікаво? В українському парламенті останнього скликання, до речі, немає жодної націоналістичної партії).

Зняття ВСІХ санкцій.

Відмова від компенсації шкоди.

Повернення УПЦ (філії ФСБ в Україні).

Розділ ІІ. Умови припинення вогню.

Виведення Україною військ із чотирьох областей.

Або:

Заборона на пересування ЗСУ по території України.

Скасування військового стану в Україні, припинення мобілізації та початок демобілізації (фактично, саморозпуск ЗСУ).

Припинення постачання західної військової допомоги Україні, в т.ч. розвідданих.

Нові вибори протягом 100 днів.

Підписання угоди з усіма переліченими у Розділі I умовами. (Тобто зрозуміли, так? Або відразу підписуєте капітуляцію, або припинення вогню, щоб потім підписати капітуляцію).

Розділ ІІІ. Послідовність кроків. (Технічні моменти, нічого особливого).

Ну... що сказати, нарешті це опубліковано, щоб усі на власні очі могли бачити ті умови капітуляції, які Росія висуває зараз і висувала у березні-квітні 2022 року....

Олександр Бригинець, facebook.com