Що лежить у мавзолеї? Частина двійника і різні частини тіла від різних людей...(Фото)

"Зло, побудоване на суцільній брехні."

Треба знати правду, чому так відбувається на московії:

Таємниці кремлівської мумії

Мозок Леніна як інструмент більшовицької пропаганди

Після смерті Леніна впродовж усіх років існування колоніальної радянської влади в Україні комуністична пропаганда створила величезний міф-легенду про його геніальність, постійно підновлюючи цей імідж все новими «деталями» його біографії.

Соціологічного дослідження, проведене в СРСР Інститутом марксизму-ленінізму та Академією суспільних наук при ЦК КПРС на початку 1991 року, свідчило, що авторитет Леніна, як і раніше, був високий. Повністю позитивно оцінили особистість Леніна 59,1% населення СРСР, негативно – 10,3%. При цьому 30,6 відсотків опитаних не мали однозначної відповіді.

Для цього кремлівська верхівка використала не тільки біографію та праці вождя, а й навіть зруйнований паралічем мозок Леніна, який спочатку зберігався в створеному після смерті вождя інституті В.І.Леніна. Там вивченням мозку займався спеціальний відділ. Пізніше, за розпорядженням Сталіна для цієї мети у Москві був створений інститут мозку. Мозок Леніна зберігався у вигляді 30 тисяч зрізів товщиною в 20 мікрон кожний. Вченим, в тому числі спеціально запрошеному з Німеччини професору Фогту, було доручено виділити субстанцію геніальності Леніна і довести, що мозок представника комуністичного суспільства є «вищою стадією еволюції людства». Для цього спеціально збиралася колекція головного мозку інших видатних партійних діячів, вчених, митців. До неї потрапили Кіров, Калінін, Горький, Маяковський, Ейзенштейн, Мічурін та багато інших «видатних великоросів».

Неупереджене вивчення списку цієї незвичайної колекції свідчило про те, що переважну частину її складали мозки діячів російської нації, яка вела інші, «менш свідомі» і «менш культурні» народи, до світлого майбутнього, комунізму.

Через 70 років, вже після краху російського більшовизму і розпаду радянської імперії в іпостасі СРСР, створеної Леніним, російська вчена Н.Бехтерева, яка все своє життя присвятила вивченню мозку людини, була змушена визнати: «Мозок древніх, як і мозок наших сучасників, рівною мірою був підготовлений до рішення складних завдань. Як це пояснити? Поки відповіді на це питання в науки немає. Я б не стала виключати навіть можливість інопланетного нашого походження... Наш мозок занадто складний для цієї планети».

Висновок Бехтеревої був дуже близький до правди, але на той час її ніхто не почув…

РКП(б) напередодні смерті вождя. Скорпіони в банці

Всі офіційні церемонії, присвячені дню народженню Леніна, були демонстрацією єдності партії російських більшовиків, її монолітності, сили й непохитності у виборі накресленого її генієм шляху до світового панування. За роки комуністичного правління компартія створила багато міфів, серед яких були міфи про єдність, одностайність партії та безгрішність її вождя.

Насправді з самого початку захоплення влади більшовицькою партією її роздирали внутрішні протиріччя, за якими стояли амбітні компартійні лідери. Захопивши владу, російські більшовики чинили як жорстока й озброєна банда, котра не думала навіть шукати аргументів, щоби виправдати свої дії. В Совєтській росії запанував культ сили, який ідеологічно підпирала більшовицька пропаганда, одурманюючи знедолених обіцянкою загальної рівності.

Приклад цьому дав сам вождь російського пролетаріату В.Ленін. Один з його найближчих соратників Н.Бухарін свого часу визнав: «Хто, як не Ленін, обікрав спочатку есерів, а потім і меншовиків, бахнув їх усіх по голові, схопив у руки дубинку і навіть з нами розмовляв лише після того, як сам вже все вирішить. І ми мовчали й підкорялись, і все, хоч суперечило теорії й програмі, виходило блискуче!». З огляду на таку ленінську практику ведення партійних справ, було недивно, що сам творець РСДРП-РКП(б) В.Ленін закінчив погано і прожив недовго після більшовицького перевороту…

Вмирав Ленін в муках довго і страшно. Селяни села Горки тривалий час чули жахливі нелюдські крики розбитого паралічем Леніна. Морозної різдвяної ночі Ленін сидів на веранді в кріслі-гойдалці, одягнувшись у куфайку і взувшись у валянки. Піднявши змучене обличчя до місяця, він протяжно і дико завивав. Злий дух звертався до своїх братів у космосі, просячись на волю, щоб врешті покинути це немічне фізичне тіло. Він зробив свою справу, справу злого генія. Навіть у хвилини, коли до нього повертався ясний розум, його обличчя не відрізнялось від обличчя божевільного. В останні місяці свого життя він з жахом зрозумів, що нічого не вийшло, його викинуто на узбіччя, він вже був нікому не потрібний, результатами його зусиль скористались інші. Він знав хто, але немічний вже не мав фізичних сил щось змінити. Та весь жах полягав навіть не в цьому, а в тому, що своїм геніальним розумом він передбачив страшний розвиток створеного ним суспільства на десятиріччя вперед. Держава, підвалини якої він заклав, не могла довго існувати, бо самі підвалини були злочинними і творилися злочинцями.

Згідно офіційній версії, що була висунута швидше за все з політичною метою, Ленін вмирав від перевтоми і внаслідок хвороби, яка загострилась після отримання ним на заводі Міхельсона поранення. Сам же Ленін не повірив в те, що стріляла в нього напівсліпа і майже інвалід есерка Фанні Каплан. Це був заколот його найближчого "еврейского "оточення, спрямований на усунення його від керівництва партією. Щоб не загострювати й без того критичний стан вождя, його залишили напризволяще зі своєю давньою хворобою у підмосковних Горках. Листи Леніна, які він писав у Горках до партійного з’їзду, зачитували не на пленарному засіданні, а на зборах окремих делегацій. Найближче оточення Леніна намагалося приховати від населення правду про ленінське вовче божевілля.

Головною причиною хвороби Леніна було не поранення, а застаріла, занедбана форма сифілісу. Згідно офіційної версії, цією хворобою Ленін був заражений побутовим шляхом, начебто у Польщі, в 1906 році, коли знаходився декілька місяців у в’язниці. Але всюдисущі журналісти випадково підняли списки постійних відвідувачів паризьких публічних будинків, серед яких і знайшли прізвище майбутнього вождя жовтневого перевороту в росії. Ленін був там частим і бажаним гостем, оскільки завжди при собі мав партійні гроші. Цей факт був підтверджений архівними даними і у спогадах чисельних соратників закордонної юності вождя, зокрема, Ю.Мартова.

Сталін. План дискредитації головного конкурента

Впродовж декількох місяців у тісному партійному колі велась розмова про неминучу смерть Леніна. Але остаточне рішення блокувалося Сталіним, що боровся з цілою групою претендентів, зокрема, Троцьким, за право посісти місце вождя партії. Після поразки Л.Троцького Сталіну вдалося змінити хід подій на свою користь, і лише після цього Леніну було дозволено вмерти саме 21 січня 1924 року.

Після смерті Леніна, під час розтину його тіла, лікарів охопив страшенних жах, коли вони виявили, що одна півкуля ленінського мозку не працювала від народження. Друга півкуля була вкрита вапняковим утворенням так, що не можна було зрозуміти, як вождь світового пролетаріату жив не лише останні роки, а й взагалі, оскільки повинен був вмерти ще в дитинстві. Лікарі вважали, що з таким мозком людина жити не може.

Повідомлення про смерть Леніна викликало серед населення Совєтської росії справжній відчай, оскільки людей охопив страх нового голоду і війни. Реакція в першу чергу російського населення підказала Йосипу Сталіну план, як остаточно перемогти чергового конкурента на посаду вождя партії – всемогутнього шефа ЧК Фелікса Дзержинського. Сталін знав про те, що Ф.Дзержинський отримував хабарі, до того ж у великих розмірах. Йому було також відомо про те, що після жовтневого перевороту, коли більшовики захопили владу в росії і посадили у Петропавловську фортецю великих князів для розстрілу, «залізний» Фелікс отримавши величезний хабар у розмірі близько чотирьох сотень тисяч фунтів стерлінгів, переправив одного з князів за кордон. В цій операції, зазвичай, брав участь його друг чекіст Гліб Бокій. Гроші шеф ВЧК через своїх людей переправив у швейцарський банк, але інформація дійшла до Леніна. Коли вождь довідався про факт корупції серед свого найближчого оточення, він сильно розлютився.

Сидів за столом, обхопивши свою велику лису голову руками і ледь не плакав. Немає в людях справжньої класової свідомості, не розуміють суті того, що відбувається. Ленін накинувся на Дзержинського: «Та ви що, батенька, так чи ви з глузду з’їхали, Феліксе Едмундовичу! Негайно розстріляти! Усіх до єдиного! Це архіважливо!» Він подивився Дзержинському в очі, в яких віддзеркалювалася лише одна доброта. Ленін тимчасово відсторонив Дзержинського від керівництва ВЧК, а потім пробачив. Якось у присутності російського письменника Олексія Горького Ленін сказав про Дзержинського: «Обличчя у нього, як у подвижника, а злодій і хабарник». Від цих слів Горький аж відхитнувся і недовірливо подивився на вождя. Ленін лише махнув рукою...

Після смерті Леніна шанси у Дзержинського і Сталіна були рівними, але хитріший і підступніший Йосип Сталін фальсифікував заповіт Леніна на свою користь і, щоб добити свого конкурента, схилив Політбюро прийняти рішення про бальзамування трупу, який впродовж наступних століть мав виглядати так, начебто «Ленін на хвилинку заснув». Навіть теоретично виконати таке завдання було неможливо, тому стараннями Сталіна, нагляд за його виконанням було доручено «залізному Феліксу». У Сталіна були всі підстави розраховувати на поразку суперника, його дискредитацію і подальше усунення з високої партійної посади.

Дзержинський зібрав відомих учених, замкнув їх в оточеному колючим дротом бараку на Красній площі і наказав робити мумію. Вчені впали у відчай: вони не знали, як це зробити. Але іншого виходу у них не було, тому вони вирішили робити те, що вміють. Поки вчені проводили експерименти над свіжими трупами, Леніна помістили у діжку з концентрованим формаліном. Лише влітку 1924 року експерименти дали перші результати, але розроблений метод консервації не гарантував тривале зберігання тіла. Та Політбюро все активніше наполягало на тому, щоб забальзамувати оригінал. Коли труп Леніна витягли з діжки, весь колектив охопив жах – за декілька місяців тіло висохло, а на зморщеному обличчі рис взагалі не можна було розгледіти. Дзержинський наказав знову засунути тіло у діжку, а сам тим часом відправив літак до одного з сибірських концтаборів, де знаходилися декілька двійників вождя. Наступного дня вчені вже працювали над свіжим трупом…

1 серпня 1924 року відбулося урочисте відкриття Мавзолею Леніна. Вчених для профілактики вивезли до концтабору за Полярне коло. Але через місяць їх всіх привезли до москви, - на обличчі мумії з’явилися зелені плями. Їх намагалися змити спиртом, але довірені чекісти, що охороняли Мавзолей так старалися, що стерли шкіру з лоба. Пошкодження не вдавалося прибрати, тому мумію таємно вивезли до бараку і вранці швидкими темпами була підготовлена нова копія. Дзержинський вже не поспішав з висилкою муміологів, а поселив їх у будинку, що охоронявся чекістами, і наказав працювати над консервацією справжнього тіла. При спробі випрямити його, воно розламалося на декілька частин. Шматки з’єднали гвинтами, і все це прикрили костюмом – напіввійськовим френчем. Але надати обличчю належний вираз обличчя ніяк не вдавалося. Згідно розпорядженням Політбюро, воно мало виражати стан спокою, і мудрості геніальнішої людини всіх часів і народів. Але зморщена, жовтувата маска була далека від ідеалу, змальованому Політбюро. На додаток до цього з’явилася проблема з черговим «Леніним для показу» – у нього почорніли руки. Вже наступного дня труп повернули до Мавзолею з руками, «позиченими» у чергової жертви. Все це змусило «залізного Фелікса» приступити до створення в майстерні складу з трупами двійників, котрі при необхідності замінювались.

Після раптової і загадкової смерті головного чекіста Ф.Дзержинського необхідність у мумії вождя відпала, але Сталіну було вже незручно прибирати з Мавзолею символ російської пролетарської революції. Він схилив Політбюро до надсекретного розпорядження про створення Інституту біологічних структур, яке було сучасним на ті часи науковим закладом. У бетонному підвалі все ще стояла наповнена формаліном діжка з «оригіналом». Він і повинен був стати головним об’єктом досліджень новоствореного інституту.

Під час війни енергопостачання було переважно і всі мумії зіпсувались. Це змусило вчених вдатися до більш раціонального способу виготовлення мумії: чергові «Леніни» вже не бальзамувались, а просто наповнювались тирсою, змоченою бактерицидним розчином. Таким чином, для консервації мумії вже вистачало одного співробітника, який щопонеділка і щоп’ятниці лише пилососив святу ляльку.

Таким чином, те що наприкінці розпаду імперії лежало у Мавзолеї, залишалося державним секретом номер один в СРСР і залишилося секретом номер один у комуністичній росії…@Валерій Зміївський, facebook.com

PS:

Цікаво, чи бальзамуватимуть путлера. І чи взагалі живий оригінал?

Можна з упевненістю сказати, що коли розкриють голову, то мозку не виявлять, а лише провід, який тримав вуха, щоби не відвалилися. Зараз так багато політиків, і в Україні теж. Немає мозку, забули покласти у пологовому будинку.

А що буде у мавзолеї, склад замерзлої картоплі чи центральний пункт видачі їжі голодним москвичам?

І чому раптом згадалося про муляж Леніна у зіккураті, хоч ця інформація вже розміщувалася 2 роки тому. А тому, що на військовому шабаші у московії зустрічалися двійник Китайського Імператора СІ та двійник Кремлівського діда путлера. Улюблене заняття більшовиків-євреїв та їх онуків, це брехати підмінити та вкрасти.

Зі сторінок FB