Дронова війна... Ми маємо ставати кращими, ефективнішими бійцями

Знову заговорили про вибори, політику, воєнний стан і кінець війни.

Люди втомилися - це зрозуміло. 100 тисяч загиблих бійців плюс півмільйона поранених - ми вже цілу армію втратили, якої на початку війни у нас не було. Американці за час в'єтнамської війни з 1965 по 1973 втратили 58 тисяч солдатів. СРСР в Афганістані за десять років 15 тисяч. 100 тисяч - дуже багато.

Ворог методично стирає з лиця землі наші міста і села, руйнує інфраструктуру, робить непридатними поля, вбиває цивільних людей. Весь світ бачить цей жах, але нічого не може (не хоче) зробити.

Тому в нас у принципі немає іншого вибору, як чинити опір і ставати ефективнішими, модернізуючись зсередини. Вибори потрібні, але неможливі. Не можна скасувати воєнний стан. Не можна дозволити і колишню політичну активність із мітингами та акціями, тому що цим одразу ж скористаються проросійські елементи.

Що можна (потрібно) зробити? Потрібен загальнонаціональний діалог. Влада не повинна варитися у власному соку, відгородившись від критики і свіжих ідей воєнним станом. Менторський тон давно недоречний, треба навчитися чути і слухати, адже за Україну воюють і гинуть не тільки слуги народу.

Потрібні нові люди, ідеї, рішення. Треба діяти на випередження, йти на два кроки попереду противника, а не запускати програму закупівель мільйона дронів за рік після початку війни дронів, і не створювати корпуси за три роки після початку війни.

Особливо необхідні термінові зміни в державній політиці в галузі дронів. Фактично, цієї політики немає, є закупівлі. Але щоб купувати те, що справді потрібне на війні зараз, і буде потрібне завтра, нам необхідно налагодити збір інформації про війну дронів, вести постійний аналіз досвіду застосування, прогнозувати розвиток, інакше знову буде як із шахедами та дронами на оптоволокні, які спочатку з'явилися в супротивника.

Ми більше не можемо не помічати очевидні речі. Страусиний заклик "не дивитися наверх" для нас означає загибель. Нам потрібні зміни. Кров із носа. Просто зараз. Інакше загинуть ще 100, 200 тисяч, і ми все одно програємо війну.

Ми маємо ставати кращими, ефективнішими бійцями, адже з кожним днем нас стає дедалі менше.

За матеріалом Юрія Касьянова, facebook.com