Дискусія на тему: чому ми програємо війну

Не тому, що влада всі роки незалежності погана, безталанна, тупа, жадібна, а тому що ми - такі. Бо, певно, неможливо одним ривком, як барон Мюнхаузен, витягнути себе за волосся з радянського імперського болота, в якому століттями вчили любити царів і вождів, в якому звичайна людина - просто гвинтик, робоча сила, гарматне м'ясо, електорат.

Щоб жити «як у Німеччині» або хоча б «як у Польщі», треба бути відповідальним громадянином, не чекати подачок від держави, а самому бути державою. Цьому ніхто не вчив, і «національна свідомість», одягнена в національне вбрання і розмовляюча національною мовою, це не зовсім те ж саме, що національна відповідальність, яка сотнями тисяч вже загинула на фронті.

...Ще на початку дев'яностих років, після закінчення Холодної війни, у Британії понад 10 тисяч чоловіків і жінок несли добровільну службу у вільний від основної роботи час у Королівському корпусі спостерігачів (ROC), що відіграв найважливішу роль у протиповітряній обороні Великої Британії в роки Другої світової війни.

ROC був організацією цивільної оборони, створеною для візуального виявлення, ідентифікації, відстеження ворожих літаків над Великою Британією.

Корпус діяв у Сполученому Королівстві з 1925 року по 1995 рік. У ньому служили одночасно десятки тисяч людей.

З початку Другої світової війни Корпус спостерігачів працював на повну силу 24 години на добу, 7 днів на тиждень, виявляючи ворожі літаки і ракети (ФАУ-1), і передаючи цю важливу інформацію групам винищувального командування Королівських ВПС і наземним засобам ППО.

Персонал ROC був задіяний наступним чином: співробітники класу повинні були чергувати 56 годин на тиждень, а персонал класу B - 24 години на тиждень.

У 1944 році, під час підготовки до вторгнення до Франції (операція «Оверлорд») було відібрано 796 спостерігачів на кораблі ВМФ для розпізнавання літаків противника.

До 1945 року у Великій Британії налічувалося 39 центрів повітряного спостереження, що охоплювали понад 1500 постів.

А скільки цивільних спостерігачів і постів у нас?.. У цьому-то й уся проблема, яку ніякі вожді і ніякі вибори не виправлять.

Юрій Касьянов, facebook.com

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Тетяна Шибалова, facebook.com:

Насправді ні. У 2022 році національне об'єднання і підтримка, бажання захистити свою країну були неймовірними. І кожен робив те що міг і на що вистачало сил. А потім виявилось, що в нашій країні існують дві паралельні реальності:: бабуся, яка на копійчину пенсію набирає ниток і в'яже хлопцям теплі шкарпетки на фронт і високопосадовці, як цивільні так і військові, які під час війни будують вілли в Іспанії, або на крайняк у Карпатах.

І ніхто нічого з цим не робить. Тобто закони військового часу це для бідних, які все втрачають і ще повинні йти мовчки помирати, а хтось живе так як і раніше, ба навіть ще краще. Це роз'єднало суспільство і демотивувало людей. Звідси і поразка за поразкою. Ну і некомпетентність, бажання побудувати кар'єру на війні ще багато чого такого.

Анаталій Кхмєлов, facebook.com:

Знову народ не такий як завжди, спочатку на майданах і в момент вторгнення народ такий, після майданів і через рік після вторгнення, коли влада провалює все що можна народ з свідомого і героїчного перетворюється на не такий.

Спостерігачів організувала влада, систему зв'язку і доступ до місць моніторингу організувала влада.

Олексій Агєєв, facebook.com:

У нас чергували ТРО, а потім їх забрали на війну, прийшли нові - їх також забрали... А зброю для захисту ми, народ як немали так і не маємо зараз.

Олександр Деркач, facebook.com:

Війну ми програємо тому що росія в 10 раз більша нас. І тому що вона 30 років готувалась до війни. А ми ні. Все інше - другорядне.

Вікторія Рибалко, facebook.com:

Так еліта ВБ показувала приклад. Принцеса Єлизавета була у жіночій ТО. ЇЇ кузен у діючій армії, син і племінник Черчилля у діючій армії... У них аристократи, у нас - арестокради!

Андрій Андрійків, facebook.com:

Щодо добровольців.

Згідно закону про основи національного спротиву, добровольчий рух у формі добровольчих формувань територіальних громад був невідʼємним елементом національної боротьби та захисту країни.

По всій країні були створені ДФТГ які охороняли мости, електричні мережі та обʼєкти критичної інфраструктури. Вночі з поліцейськими на вулицях було купа добровольців. В Сумах, Чернігові, Бахмуті ДФТГ тривали фрон. А держава навіть не спромоглася дати їм статус юридичний осіб. В наступному, добровольців почали заганяти в ЗСУ або ТРО. Замість того, щоб з них зробити окремі підрозділи, саме їх направити на навчання, не дати інфікуватися військовим «совком», їх розсіяли по різних напрямках і кинули на передок. Запитайте себе, де Айдар, Азов, Карпатська Січ, Арата, Кракен?

Їх не існує вже.

А тепер почитайте з чого починався Цехал - з 3 добровольців: Іргун, Лехи, Кагала. Тому вони воюють успішного бо мають правильну патріотичну основу.

Ось де корінь проблем.

Страх влади перед озброєним, освіченим патріотом !

Михайло Гаврилюк, facebook.com:

Тоді не було таких засобів виявлення повітряних цілей як зараз і була необхідність в спостерігачах. Якщо би це було необхідним, то і у нас би бажаючих було немало. Але така потреба не озвучувалась взагалі. Можливо, є ця чи інша потреба. Їх потрібно оголошувати.

А ось уже захід на наступне коло...

"Селекціонер" працює без перепочинку. Ось підібрав свіжий селекційний матеріал, для формування нової української "еліти".

Більшість українського суспільства ДО ЦИХ ПІР не розуміє, що крім рашистських ворогів у нас є, не менш небезпечні вороги (всередині країни), які разом із соросом скуповують і "вербують" активістів та патріотів всі роки Незалежності... Як результат активісти і політики стають ХОЛУЯМИ та "працюють" не в інтересах українців і України ... навіть Фірсов (здавалося адекватна людина) потрапив "в пастку".

Зі сторінок FB

P.S.

Чому така влада, бо ми такі. Хочемо жити краще і впевненіше почуватися у завтрашньому дні, потрібно перш за все думати, багатьом вилізти з-під плінтуса, не бути байдужими, мати активну громадянську позицію і мати мужність її відстоювати. В іншому випадку, порочна система залишиться тією ж...

А війну ми ще не програли і Україну не втратили!