Він – український солдат (2014)... та побажання йому сьогодні..

На ньому – канадські берці, потертий британський броник та німецька каска, але його плече гордо прикрашає синьо-жовтий прапор.

У руках - АК, що бачив, з перемотаною ізолентою цівкою і пачка червоних "Прилук".

Він – український солдат...

Раніше йому ніколи не доводилось воювати.

Він був робітником на заводі, менеджером з продажу, таксистом, айтішником, фермером.

Він був контрактником у глухій в/ч, чиї бої обмежувалися навчальним полігоном.

Він не вмів і не хотів убивати...

Так тривало аж до спекотної весни 2014 року, коли по телевізору вперше пролунала дивна абревіатура - АТО, а над містами Донбасу повисла триколірна ганчірка.

З того часу він побачив багато...

Він падав у палаючому гелікоптері під Карачуном. Він на пошарпаній біху влітав на перекриті барикадами вулиці Маріуполя.

Він входив у звільнені від окупантів Слов'янськ та Краматорськ.

Він тримав на руках вмираючого товариша тієї страшної ночі під Іловайськом.

Він, утискаючись у землю, вижив під градом снарядів на переритій російською артою Саур-Могилі.

Він 242 дні утримував вкритий руїнами клаптик землі, який колись називався Донецьким аеропортом.

Він випустив увесь БК своєї шістдесятчетвірки по окупантах у Дебальцевому, поки вони нескінченною хвилею йшли на наші позиції.

Він пройшов через полум'я Мар'їнки та Широкино, Старогнатівки та Ізварино, Авдіївки та Червоного Лимана. Пройшов і вистояв.

Адже він – український солдат...

Він пережив розпач... Смерть товаришів...

Боягузтво і зраду командирів...

Прокляття одурманених місцевих жителів, які кричали йому в обличчя "фашист".

Нестача амуніції та продовольства...

Але він не опустив руки, не зламався і не впав духом, адже він – український солдат.

Він воює не за партійні прапори чи ідеї політиків-пустословів. Він воює за мирне блакитне небо над полем стиглої пшениці.

За дитячий сміх та посмішки дівчат на вулицях.

За тисячі щасливих людей, перед якими він карбував крок у парадному строю на Хрещатику.

За те, щоб ми могли провести чергову ніч у затишних ліжках, не чуючи канонади великокаліберних знарядь.

За те, щоб над нашою землею майорів наш, синьо-жовтий прапор.

Він бореться за Україну...

І він переможе...

Адже він – український солдат...

P.S.

Цьому тексту 11 років, але він актуальний і сьогодні. І варто у ці перші Новорічні дні підняти келих за українських солдатів, завдяки яким у нас усіх є можливість відзначати свята.

Зараз і техніки від союзників багато, і боєприпаси є, незважаючи на саботаж мародерів від влади, але війну веде український солдат, виносячи на своїх плечах усі тягарі та втрати.

Так, не пощастило Україні вкотре з владою, як і всі попередні 30 років. Але є ті, хто захищає свою країну, ті, хто не повернувся з фронту, відстоюючи незалежність України. Їх треба пам'ятати. Влада приходить і йде, солдати залишаються завжди. Чи багато тих у владі, хто відстоював свободу України?

Майже ні.

Одні фуфлометчики.

Лише українські воїни можуть відстоювати свободу країни, коли повністю корумпована влада займається саботажем із постачанням військової допомоги від союзників.

Можна впевнено сказати, що НІ таких воїнів на фронті, які воюють за "владних утримувачів", вони відстоюють свободу своєї країни, а не цей зброд і ОЗУ мародерів, які називають себе владою.

Є Україна і друзі, які в потрібний момент допомагатимуть, як і в 2014 році. Багато ще правдивих історій, про які громадськість не знає, але неодмінно дізнається.

А поки що, варто морально підтримати українських воїнів, побажати їм здоров'я, сили духу, терпіння, віри в себе та Перемоги!, яка обов'язково буде, незважаючи на весь галас у дуроскопі та експертну думку фуфлометників про мирні переговори та конференції.

Спостерігаємо останні місяці перед розвалом росії.

І нехай зустрічаються і розмовляють "двоє з Ларца" після інагурації хоч щодня, і обговорюють, як "космічні кораблі борознять Великий Театр".

Події відбуваються дуже швидко, а варто поспішати повільно.

Усе вирішують Український солдат, доброволець, волонтер, патріот.

Піднімемо ж келих за їхнє здоров'я з найкращими побажаннями!

Слава Україні!

Зі сторінок FB