Про фортифікацію і модернізацію

Не бачу підстав сподіватися, що будуть проведені об’єктивні розслідування, винні у зловживаннях будуть виявлені та покарані, а ганебне мародерство припиниться. Необхідний результат забезпечить лише докорінна, але зважена і контрольована зміна всієї системи влади, першим кроком до якої мало б стати створення Уряду Національної Довіри. Але до цього не готові ані політикум, ані суспільство України.

Тому нам доведеться перемагати з тягарем недоброчесної і недолугої влади на ногах і руках. Бо крадуть. Але щось таки будують. Ще одна проблема, що будують не те і не так. Зараз я про суто інженерні аспекти фортифікації.

Звісно, я не будівельник. Але на фізтеху теорію міцності конструкцій нам викладали як слід. Тому на початку вторгнення я з розпачем дивився на вулицях Києва на блок-пости з бетонних блоків, просто складених один на один, бо вони розвалилися б від першого пострілу з гармати танка. А також на «протитанкові» їжаки, нашвидкоруч зварені з залізяк, що опинилися під рукою — вони здатні були зупинити хіба що кінну підводу. Але тоді це була вимушена самодіяльність, і добре, що ця «фортифікація» не знадобилася.

Теж саме відчуття розпачу виникає, коли на фото бачу сучасні захисні споруди, які зводили «професіонали». Здебільшого вони складаються зі звичайних бетонних плит, які поєднані між собою металевими пластинами товщиною 8-10 мм і примітивним зварюванням. Навіть присипані землею, вони не витримають ні артилерійських снарядів, ні, тим більше, авіабомб. Так можна будувати хиба що кооперативні гаражі для авто, та й те б не радив.

Щоб виконувати своє призначення, таки споруди мають бути споруджені з суцільного залізобетону — деякі побудовані за такою технологією укріплення непохитно стоять ще з часів Другої Світової. Або фортифікаційні споруди мають складатися з окремих елементів, створених на комбінатах залізобетонних виробів, але їх конструкція повинна передбачати монтування своєрідними замками — так з’єднуються тюбінги у тунелях метро.

Відповідно, виникає просто запитання: яка проектна будівельна організація з відповідним досвідом роботи розробила технічні умови (ТУ), а також декілька варіантів типових конструкцій для фортифікаційних споруд, що будуються зараз? Закрадається підозра, що такої організації взагалі не було, і справу було пущено на самоплин. Таку злочинну недбалість не виправити звільненням міністра інфраструктури.

У заголовку цього посту згадано ще й про мобілізацію. Тому що ситуація з нею є ще одним проявом некомпетентності влади. На найвищому рівні регулярно повторюється мантра, що Генштаб не надав ОП достатніх підстав для проведення масової, у кількості 500 тис осіб, мобілізації. А які ще підставі потрібні, якщо ворог постійно проводить атакуючи дії на фронті, які ЗСУ стримує з останніх сил?! Недосконалий закон про мобілізацію проблеми не вирішить, бо він має примусовий, а не заохочуваний характер.

Більш вірогідним видається, що влада просто не знає, як провести таку мобілізацію, щоб не викликати протестів і заворушень у суспільству. І головним мотивом можливих протестів буде кричуща несправедливість, коли одним доведеться воювати, а інші продовжать набивати кишені. Тобто, знов повертаємося до системних проблем взаємодії українського суспільства і породженої ним влади.

На що сподіватися? Довгоочікувані «чорні лебеді» десь летять, але не поспішають. Тому не треба вводити в Україну війська наших союзників з кран НАТО. Краще було висадити потужний десант західних управлінців, щоб ці варяги почали ефективно вирішувати ті проблеми, які ми самі, як виявляється, вирішити нездатні.

Олександр Кочетков, facebook.com