Атака на Харківщині як частина лихоманки пошуку рф чудо-зброї

Повторне вторгнення рашистів на Харківщину прямо пов'язане з перепризначенням “путіна” і має як військовий, так і широкий політичний аспект.

Військовий аспект наступу смугою за 13 км від Стрилечі до Борисівки та другою колоною на Плетнівку у бік Вовчанська очевидний – це прагнення рф подовжити лінію фронту, щоб змусити задіяти резерви та не допустити контратаку ЗСУ у напрямку Авдіївки. кремлівці логічно побоюються її мінімум із двох причин – через відновлення постачання зі США та тієї непривабливої ситуації, в яку вони поставили Зеленського проривом в Авдіївці. Це крім своїх підходів до рф. У зв'язку з цим Джон Кірбі заявив 10 травня, очікуваний Пентагоном наступ рашистів на Харків уже почався.

Подовження лінії фронту - військова класика і не дивно, що москва, маючи чисельну перевагу, вкотре вдається до неї. Усі її наступальні дії на Східному фронті з 2022 р. мали на меті передусім не допустити контрнаступу ЗСУ на Південному фронті. Мета розширити зону окупації була вторинною, крім походу на Сєвєродонецьк влітку 2022 р.

З цієї ж причини нинішнє вторгнення на Харківщину відбулося на середньому рівні – це не рейд силами роти, а й не настання кількох дивізій. Все та ж класика - масований артобстріл в комбінації з бомбометанням з видалення о 5 годині ранку і потім введення бронетехніки і піхоти. Загальна кількість задіяних близько 3-4 тис. на смузі фронту в 13 км. Це не просування повзводно в лісосмугах і вздовж доріг на захід від Авдіївки.

Превентивного удару по концентрації рашистами артилерії та бронетехніки навпроти смуги від Стрілечі до Борисівки не було завдано. “Проспала” його військова розвідка, зайнята “Майданом-3” та замахами на свого начальника та верховного головкому, або не отримала від нього на цей дозвіл, – невідомо. Ще можна припустити, що превентивного удару не завдали дипломатичним чи сентиментальним мотивам – у населених пунктів по той бік кордону українські імена – Лозове, Вергилівка та Ясні Зорі.

Генасамблея ООН у цей день обговорювала, як бути з Ізраїлем та Газою, та схвалила резолюцію щодо підвищення статусу Палестинської автономії з рівня спостерігача до ООН до рівня члена. Але ця резолюція вимагає затвердження Радбезу ООН, а США сказали, що таке “не на часі”, притому що вони не проти підняти статус Палестини. Причина – спочатку треба визначитись із її межами і так, щоб не зник Ізраїль. Очевидно, США накладуть вето на цю резолюцію в Раді безпеки і їм не хочеться, щоб у цей момент рф волала там, що Україна знову її незаслужено обстріляла. Статус рф в ООН опускається до статусу Палестини – маленьку московію постійно кривдить величезна Україна.

Обговорення цієї резолюції в Генасамблеї ООН багато в чому спровокував Нетаньяху, при тому, що представники Ізраїлю на засіданні заявили – ухвалення резолюції заохочить бойовиків Хамас, а ті, хто за неї голосують, рвуть статут ООН. У словах є велика частка істини, але з однією поправкою. Хамас 6 травня заявив, що згоден на умови Ізраїлю про припинення вогню і що "м'яч тепер на боці Ізраїлю". Цього все довго домагалися від Хамас, включаючи США, які застерігали Нетаньяху від введення військ у Рафах.

Здавалося, Ісмаїла Ханію вмовили, і Беньямін Нетаньяху теж погодиться, за що отримає заручників, захоплених 7 жовтня, та де-факто визнання своєї перемоги. Від припинення вогню можна перейти до введення в Газу армії Туреччини для гарантії Ізраїлю, що Хамас не стрілятиме, а потім переговорів про межі Палестини та Ізраїлю.

Натомість міністр нацбезпеки Ізраїлю Ітмар Бен-Гвір відповів 6 травня Хамас, що тепер ми точно увійдемо в Рафах і не обдурив. Вранці 7 травня армія Ізраїлю зайняла близько 3 кв. км у Рафасі біля пункту пропуску до Єгипту. Саме місто не зайняло і досі знаходиться лише у районі КПП.

Ця “грандіозна” військова операція, якою Нетаньяху два місяці лякав усіх, і стала причиною термінових зборів Генасамблеї ООН. Хамас не залишивши вхід у Рафах без відповіді і 10 травня випустив залишки ракет ізраїльського міста Беєр-Шева за 40 км. Майже як від рф до Харкова, і дивним збігом того ж дня, що й атака рашистів у смузі від Стрілечі до Борисівки.

Обстріл Беєр-Шеві не можна порівняти за масштабами з атакою на Стрілечу – Борисівку, але спочатку дуже багато збігів.

"путін" 27 вересня 2023 р. оголосивши про кінець українського наступу та наказав шойгу розпочати власне, що той виконує досі. Через десять днів 7 жовтня на прохання москви стався набіг Хамас, від якого дистанціювалися Іран з проксі, і який дивно "проспали" армія та спецслужби Ізраїлю. Проте пропаганда москви не приховувала свого задоволення від того, як увага світу переключилася з України на Ізраїль. Це зберігалося до січня, коли бої за Авдіївку, бюджетний марафон у США та процедура перепризначення “путіна” знову повернули Україну в перші рядки глобальних новин, а рутина переговорів Ізраїлю, Хамас та решту всіх зрушила на інше місце.

Це природне усунення, але неприродно виглядає прагнення Нетаньяху тягнути військову "гуму" в Газі, шукати конфронтацій із Хезбаллою та Іраном, і портувати всім цим відносини з Турцією, США, Великою Британією та ЄС. Політику Нетаньяху можна пояснити прагненням не допустити позачергових виборів до Ізраїлю. Регіональні вибори відбулися 23 лютого, пройшли б і парламентські, якби стояли біля календаря. Періодичні військово-інформаційні спалахи – це те, що утримує політикум та громадянське суспільство Ізраїлю від вимог виборів в ультимативній формі.

Але це єдине пояснення. Нетаньяху, "проспав" набіг 7 жовтня, створивши і підтримує вже восьмий місяць на глобальному рівні точку напруження рівнозначну для ООН та світових ЗМІ російсько-української війни. Не лише підтримує, а й регулярно активує на користь москви, як показують події в Україні, Ізраїлі та Газі з 6 травня і до теперішнього часу. Якщо щодо Зеленського популярна думка як про можливий агент впливу кремля, то щодо Нетаньяху таке припущення не є масовим.

Але дії Нетаньяху після 7 жовтня наводить на підозру про його взаємодію з Москвою у ряді випадків, у тому числі і щодо російсько-української війни, навіть залишивши поза увагою його поведінку з 2014 р. Це не означає, що Нетаньяху обов'язково завербований спецслужбами рф. Він може лише координувати дії з москвою, подібно до того, як Іванішвілі провокує в Грузії повстання проти закону "Про іноагентів" з метою створення точки ще однієї напруги. Наявність таємних угод між москвою та Єрусалимом щодо Сирії в Ізраїлі визнають. Немає підстав вважати, що ця практика у відносинах москви з Єрусалимом не поширюється на Україну. Те, як складно в Ізраїлі давали дозвіл США на передачу Україні елементів “Залізного купола”, і багато іншого саме це і підтверджують.

На цю низку фактів є сенс поглянути в контексті тієї ситуації, в якій самі кремлівці виявилися після коронації “путіна” 7 травня.

кремлівці зробили найбільшу дурість, яку могли здійснити, коли вирішили зберегти бренд "путін" ще на шість років. “План Кирієнко” з Надєждіним та Даванковим відкривав їм широкий простір для маневрів, але 7 травня вони самі перекрили собі кисень. Тепер похороном лише одного “путіна” вже не відбутися. кремлівців попереджали, що дата похорону має значення, але вони це проігнорували.

Як історичну аналогію можна привести заборону організовувати замахи на Гітлера, який Сталін дав Берії після Сталінградської битви. Великобританія та США вели в цей час переговори з генералітетом Вермахту про вбивство ними Гітлера, денацифікацію Німеччини руками самих німців і повернення до кордонів 1939 р. Для Сталіна це означало втрату територіальних захоплень, зроблених ним у союзі з Гітлером до 1940 року. вхід Червоної армії до Берліна для збереження захопленого і по можливості ще щось виторгувати понад те. Це він і викладав на конференціях у Тегерані в 1943 р. і в Ялті в 1945 р. Розподіл "шкури" Третього Рейху почався задовго до його краху, а британці і ЦРУ продовжували влаштовувати замахи і змови проти Гітлера і після відмови СРСР брати участь у цьому.

кремлівці через своїх "хороших росіян" обіцяють смерть "путіна" вже десятий рік, але не помітили, як ситуація для них змінилася. Причому після інавгурації остаточно змінилася. Чим вище вони піднімають ціну перемоги Україні, тим дорожче обійдеться їм і демонтаж путінського режиму рф. П'ятий термін “путіна”, якого не підірвали у прямому ефірі на мавзолеї, вже означає, що москва не зможе відбутися лише виведенням військ з України, як їй пропонували зробити у 2022 та 2023 р.

У кремлі це знають, тому задали собі шалений темп із розрахунку обігнати час у бігу назад. Інавгурація пройшла без пафосу царських коронацій з роздачею ковбаси та пряників із киданням грошей у тріумфуючий народ. Навіть за радянськими мірками вийшло сіро. З нагоди чергових переобрань Брежнєва генсеком на з'їздах КПРС теж ніколи не бувало тріумфів. Ніхто навіть не підозрював, що з'їзд може Брежнєва не переобрати, але після з'їзду транслювали концерт і підприємства присягалися на рішення з'їзду і новий п'ятирічний план виконати і перевиконати.

Наступного дня 8 травня було заплановано ювілейний саміт ЄАЗС з нагоди його десятиліття і у графіку “путіна” був запис “Посваритися з Пашиняном, не на смерть”. Саміт пройшов як “таємна вечеря” – більше відомо про меню обіду, ніж розмову за ним. Крім Пашиняна вдалося поконфліктувати з Рахмоном через становище таджиків у рф. На 9 травня було стояння під снігом на мавзолеї, а 10 травня Держдума, яка жодного разу не відпочила, терміново перезатвердила мішустина главою уряду, чим добила професора Солов'я з його пророцтвами про патрушева-молодшого і зміни. Цього ж дня провели обстріл та захоплення п'яти сіл у Харківській області. Прямо по околиці трьох із них проходить кордон, що деякі назвали фактором, який полегшив напад. рашисти продовжили атаки на цій ділянці фронту та 11 травня, але знизили кількість штурмовиків.

Ця атака разом із нагнітанням ситуації Нетаньяху та Іванішвілі, спроба натяку – Дональд Туск агент москви, як і Дональд Трамп, а також інші дії дуже схожі на пошуки кремлем “чудо-зброї” як у Третьому Рейху перед крахом. У кремлі чомусь вирішили, що захоплення Харкова може стати тією “чудо-зброєю”, яка миттю змусить Європу та Америку відмовитися від допомоги Україні, не вводити нові санкції проти рф, і віддати все, що вимагатимемо. Звідки у кремлівців ця віра у “чудо-зброю” можна лише ворожити.

Тим часом частина "гарних росіян" стала різко доводити, санкції неправильні, треба повернути банки рф у систему СВІФТ, щоб через неї всі гроші втекли на Захід, і радять інші дурниці. Це викликано високим рівнем тривоги у кремлі та бажанням у такий примітивний спосіб скасувати частину санкцій. З цієї серії і заява кремля: доходи від продажу нафти у 2024 р. зросли вдвічі, незважаючи на санкції та дрони.

Але зростання вказано у рублі, реальний курс його невідомий, а Індія платила рупією через п'ять кіл її обміну. Китай до травня платив бартером та юанем. Такі форми платежів унеможливлюють точний підрахунок доходу від продажу нафти, тим більше з урахуванням, що частина грошей осіла на рахунках поза рф або як інвестиції в Індії. Можна було б порівняти обсяги продажів у 2024 та 2023 р. у тоннах, але москва це засекретила. Індія та Китай мають свої причини не розголошувати обсяги закупівель, але можна тихо передати цифру в ЦРУ. Це означає, що Білий дім тримають руку на нафтовому пульсі рф, і в кремлі про це напевно знають.

Це знання одна з причин тривог у москві та стимул лихоманки пошуку “чудо-зброї” – військової, політичної, інформаційної, як завгодно, аби переформатувати ситуацію під себе і швидко. У кремлі знають не лише це. Більше того, всі бачать, як та частина ультиматуму лаврова 2021 р., де він вимагав “не накачувати Україну зброєю”, перетворилася на свою протилежність, за вступом Швеції та Фінляндії до НАТО. Крім того, Австрія, Ірландія, Мальта та Швейцарія заявили 6 травня про розширення зв'язків із НАТО. У зв'язку з Альянсом лише Андорра, Ватикан, Монако, Сан-Марино та Ліхтенштейн. Уряди Франції та Литви, а також Єнс Столтенберг чекають, коли уряд України надішле офіційні листи із запрошенням їхнім військам.

У кремлі явно баланули з перепризначенням "путіна". До речі, з просуванням за Авдіївку також. Тепер починають це розуміти повільно. Розуміння прискорилося, коли ядерний шантаж перед інавгурацією не зійшов за “чудо-зброю”. В результаті поспішають за планом вичавити з бренду "путін" все до краплі і екстрено перепризначили мішустіна. Це як фраза кіношного німецького генерала Штірліцу про Гітлера, який тягне всіх за собою на дно: “Вмирати страшно на самоті. Скопом – дрібниця, навіть пожартувати можна”.

За матеріалами Сергія Клімовського, facebook.com