Інтрига: “Аскольд” чи “Амур”? Як українська крилата ракета уразила військовий корабель рф в Керчі (Фото)

Вчора наші Повітряні сили привітали оккупантів у Керчі потужним ударом крилатих ракет SCALP (тип зброї підтвердив командувач ПС України). Мішенню став Керченський суднобудівний завод «Затока». Це потужне підприємство свого часу збудувало флагмана ВМС України – фрегат «Гетьман Сагайдачний».

Після окупації Криму росіяни включили «Затоку» до свого військово-промислового комплексу, розмістивши досить значні замовлення – навіть російські аналоги французьких універсальних десантних кораблів «Містраль» мали намір тут будувати. Але нас цікавлять набагато менші судини, одна з яких, судячи з усього, була вражена прямо на заводі. Це малі ракетні кораблі проекту 22800, відомого під шифром "Каракурт".

Проект 22800 став, з одного боку, логічним розвитком концепції МРК, а з іншого – спробою знайти швидку та дешеву заміну фрегатам проекту 11356Р, будівництво яких за ребриком змушені були згорнути через припинення постачання з України газових турбін. На проекті 22 800 застосували скріпні дизелі, але і з ними є проблеми. Ну, але про це трохи згодом.

Фактично «Каракурт» є заміною проекту 11356Р лише в одному аспекті – як носій крилатих ракет «Калібр». Так само, як і фрегат, він має восьмизарядну установку вертикального пуску для таких ракет. Противолочного озброєння на «Каракурті» зовсім немає, зенітне призначене лише для самооборони та представлене комплексом «Панцир-М» – морським варіантом сухопутного «Панциря». Ну, до того ж – 100-мм артилерійська установка А-190.

Кораблі проекту 22800 мають довжину 67 м, ширину 11 м та осадку 4 м. За останнім параметром вони переважають інші малі носії «Калібрів» – МРК проекту 21631 «Буян-М» (у них осад становить лише 2,6 м). Тобто, на відміну від мілководного «Буяна-М», «Каракурт» має найкращі морехідні властивості.

Оскільки випуск корабельних газових турбін по ребрику досі не змогли налагодити (за порадами монополістом у цій галузі був миколаївський завод), на «Каракурти» поставили дизелі – так само, як і на «Буянах». Але реалізація проекту Буян-М розпочиналася у «досанкціонний» період, тому на цих кораблях ставили нормальні німецькі дизелі, а згодом – їхні китайські клони. А ось МРК проекту 22800 почали будувати в 2015 р., тобто ніяких шансів отримати для них нормальні двигуни не було. Довелося обходитися вітчизняним продуктом - двигунами М-507Д-1 виробництва заводу "Зірка" (Санкт-Петербург).

Кожен МРК вимагає трьох таких двигунів потужністю до 8000 л. З точки зору як виробників, так і експлуатантів, М-507Д-1 - справжнісінький кошмар: цей витвір похмурого генія має 112 циліндрів! Фактично це спарена установка двох 56-циліндрових дизелів, з'єднаних загальною головною передачею. Ресурс двигуна невисокий – 2500-3000 годин, а заміна – трудомістка. Для порівняння – у німецьких двигунів ресурс сягає 10000-15000 годин.

Макет двигуна М-507

Дуже складний та трудомісткий у виготовленні двигун не має шансів на масовий випуск. «Зірка» виробляє М-507Д-1 у гомеопатичних дозах, що позначилося на темпах будівництва «Каракуртів». Сама ж силова установка морально застаріла – двигуни М-507 встановлювалися ще на МРК проекту 1234, які зводилися з 1967 року!

Військово-морський флот замовив 18 "каракуртів". Контракт на сім із них отримала фірма Пелла з Атрадного на Балтиці, причому три з них мали будуватися на заводі Море у тимчасово окупованій Феодосії. З цієї кількості у 2018-2020 pp. склад Балтійського флоту поповнили три кораблі, після чого настала пауза, викликана затримками із постачанням двигунів. Четвертий корабель "Пелли" лише проходить випробування. Три корпуси, збудовані у Феодосії, у жовтні-листопаді 2019 р. спустили на воду та перетягли внутрішніми водними шляхами на Балтику, де вони й стоять у черзі за двигунами. Ще шість «Каракуртів» замовили далекосхідними кораблями – з них поки що жоден не готовий.

Три "феодосійські" корпуси "Каракуртів" вже чотири роки стирчать у Відрадному

П'ять МРК проекту 22800 замовили Зеленодольському заводу (на Волзі). Будівництво частини з них передали до Керчі. З цієї кількості в дію введено поки що лише один – у липні 2023 р. склад ОЗУ «Чорноморський флот» поповнив МРК «Циклон». Будівництво його тривало сім років (без двох тижнів). При цьому під час заводських випробувань на цьому кораблі примудрилися погробити всі три основні передачі через неправильне центрування під час монтажу.

МРК "Циклон"

У вересні 2021 р. на воду спустили "Аскольд". На початок листопада він перебував на випробуваннях. У грудні 2022 р. на воду спустили "Амур". Цей корабель добудовується на плаву у Керчі. 30 червня цього року спустили на воду «Хмара» – його будують у Зеленодольську. П'ятий корабель (Тайфун) ще на стапелі.

Який же корабель став жертвою удару по заводу Затока? Першою версією є "Аскольд". Щоправда, супутникові знімки кілька днів тому показали присутність Аскольда в Новоросійську, проте це не виключає того, що він міг за цей час перейти до Керчі – наприклад, усунення якихось несправностей на заводі.

Інша версія - був вражений "Амур", який ще тільки добудовується. У будь-якому разі, якщо інформація про виведення з ладу одного з «Каракуртів» підтвердиться, це означатиме зниження потенційних можливостей ОЗУ «ЧФ» щодо нанесення ракетних ударів територією України.

Ну, і є черговий приклад системної роботи Сил оборони України щодо елімінації корабельного складу противника після удару по Севастопольському морському заводу.

Андрій Харук, військовий історик, доктор історичних наук, професор кафедри гуманітарних наук Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного

Джерело: mil.in.ua