Сі приїхав скуштувати російських щей... (в москві зустрічаються два мега-вбивці). Фото

Сьогодні – другий день візиту Сі до москви та загалом, подібні заходи прийнято оцінювати після його завершення. У такому разі звертають увагу на те, які угоди були підписані, що при цьому було сказано і врешті-решт – якою буде фінальна стадія візиту, а саме – чи обидва перші особи вийдуть до преси на фінальну прес-конференцію чи зроблять підходи до преси нарізно. Всі ці дипломатичні нюанси вказують на характер переговорів і відповідно – їх успішність чи невдачу для однієї зі сторін або обох учасників переговорів.

З іншого боку, маніпулюючи цими зовнішніми сигналами, можна приховати те, чим закінчився цей захід. У цьому випадку є велика частка ймовірності того, що буде відчайдушна демонстрація нестерпної дружби, а фактичного наповнення цієї констатації не буде. Публіці можуть показати підписання якихось договорів, які загалом не варті вищого рівня переговорів. Такими можуть бути угоди про військовий союз, наприклад, а якщо вже йдеться про економічні проекти, то їх масштаб має бути настільки грандіозним, що від цього дух захопить у будь-якого спостерігача. Наприклад - будівництво трубопроводу з Сибіру до Китаю, яким будуть подаватися одночасно нафта, газ і вода з Байкалу, причому труба, з метою конспірації, пройде через Південний полюс.

Для решти, достатньо зустрічі міністрів або навіть заступником міністрів, але однозначно, для дріб'язку влаштовувати поїздку Сі, та ще й на два дні, немає жодного сенсу. Адже він всього на рік молодший за прутино і зайві поїздки у його віці, не найкраще проведення часу. Звичайно, тут можна заперечити в тому плані, що, можливо, є якась таємна частина переговорів, про яку публіка нічого не дізнається. Але в такому випадку сама поїздка Сі ставить під питання елемент секретності.

Для того, щоб досягти та реалізувати якісь таємні домовленості, взагалі не обов'язково їздити з візитами, оскільки зараз технічні засоби дозволяють все зробити дистанційно, без шуму та пилу. Скажімо так, ЗСУ під Бахмутом вже захопили боєприпаси китайського виробництва та десь збили китайський, військовий безпілотник. Очевидно, що все це було поставлено не через Аліекспрес, а в ході виконання якоїсь міжурядової угоди, укладеної раніше. Але для цього Сі не знадобилося їхати до москви, все було вирішено і реалізовано справді таємно та тихо.

Але якщо йдеться про підписання якихось угод, а тим більше – великих, то під час візиту та особистих переговорів, вже не ведеться мови по суті цієї угоди, оскільки вона вже відпрацьована, текст складено, вичитано та затверджено, а її підписання має тільки церемоніальний характер, щоб показати пресі. І найчастіше, напередодні візиту вже видається порція інформації про суть майбутніх переговорів та про те, які документи очікуються на підписання.

В даному випадку нічого такого не було, але, безумовно, візит був важливим, а можливо і неминучим. Адже сторони виконали протокольний «підхід» до візиту, частиною якого було розміщення тексту, написаного від імені прутина у центральній, китайській пресі, а тексту, написаного від імені Сі – у центральній пресі федерації. Але, як водиться, ці тексти – ні про що і зводяться до старої формули «ми – за все добре, проти всього поганого». У такому разі змісту в тексті практично немає, але важливий сам факт обміну такими статтями.

Все це до того, що цей візит виявився важливим, але швидше за все, не в тій площині, яку зазвичай мають на увазі при таких подіях. Вже вчора, до кінця дня було висловлено масу версій від «все пропало, вісь зла», до простої формальності, щоб не показати однопартійцям слабкість, на тлі звинувачень прутина та отримання ним міжнародного ордера на арешт. Мовляв, треба було показати своїй публіці, що він – Сі, перебуває над законом. Ми ж зробили паузу для того, щоб просто подивитися на те, що розповість решта, щоб не переливати з порожнього в порожнє.

Більшість оглядачів прив'язували візит до ордера на арешт, щодо прутина і на всякі лади, обігрували цю тему, ніби говорячи про те, що могло б означати таке спілкування з уже формальним ізгоєм. І загалом у цьому є своя логіка, що частково можна вважати причиною візиту. Просто згадаємо те, що в таких ситуаціях робив сам прутин. Так, за часів правління кучми та януковича, ці пацієнти хоч і не були формально записані в ізгої, але з ними ніхто не збирався зустрічатися і тиснути ним руки, оскільки ті – по вуха погрязли в корупції. Це було відомо в цивілізованому світі і ніхто не хотів принижуватися формальними відносинами з цими пацієнтами.

З іншого боку, зовнішньополітичну діяльність все одно треба здійснювати і тут спрацьовував принцип, коли між країнами виникає гострий конфлікт, і вони відкликають весь дипломатичний персонал своїх посольств із протилежної країни. На цьому дипломатичні відносини зовсім не закінчуються, а просто зводяться до самого мінімуму. Кожна з таких сторін домовляється з третьою стороною, щоб її посольство виступало і на користь їхньої країни, але щодо вузького набору питань. Те саме сталося і в такому разі, зовнішньополітична діяльність України здійснювалася через москву і у разі потреби саме туди прямували якісь делегації, щоб обговорити питання, пов'язані з Україною.

Зрозуміло, що ті часи давно канули в Лету, але саме такий режим взаємодії має Білорусь. Вся її зовнішньополітична діяльність здійснюється через москву. Хоча зараз це вже теж залишилося в минулому, оскільки сама москва опинилася в ситуації Білорусії, коли з нею ніхто в цивілізованому світі не бажає мати прямих стосунків. І ось зараз Китай бере на себе роль представника інтересів федерації на міжнародній арені. Такий стан речей однозначно слід розглядати як часткову втрату суверенітету.

Очевидно, що така конструкція відносин не може бути закріплена формально, оскільки в такому випадку підпорядкована сторона повинна назвати себе колонією і формалізувати всі інші відносини, відповідно до нового статусу. Зрозуміло, що цей стан справ не буде закріплений на папері і всі домовленості матимуть усний характер, причому – в режимі «віч-на-віч». І ось на такі переговори те, що ми спостерігаємо прямо зараз, дуже схоже. Сі треба було неформально зафіксувати новий статус москви, і він для цього і приїхав.

І що найцікавіше, тавро, поставлене МКС на прутино, лише допомагає йому у цій справі. Опущений і «пробитий» прутин – найкраще підходить для правителя колонії. Він банально не зможе побризкати, оскільки йому вже точно ніхто не допоможе, а в разі чого – ще й погвинтять на цугундер. Тому Сі і висловлює сподівання, що прутин виграє такі вибори. Насправді Сі говорить про те, що йому не потрібні наступники, які можуть почати крутити кормою. Сі, ніби сказав прутину: «Стійте так, я все влагоджу».

Власне кажучи, ще до висунутих звинувачень проти прутина і постанова, якою оголошено ордер на його арешт, зовнішньополітична діяльність федерації значною мірою зхлопнулася і Лавров уже візитував до країн, назви яких ніхто б і не дізнався, якби він туди не приперся. А вершиною досягнення МЗС стало підписання угоди про безвіз із Зімбабве. Так що товариш Сі приїхав обговорити деталі нового рівня Васалітету і цього він не може проґавити навіть із наявністю того самого ордера.

Ось тепер прутин вже точно нікуди не подінеться і навіть не намагатиметься виконати арію Лукашенка з опери «Колгоспний кидок». До речі, швидше за все Сі прийняв від прутика і ті функції зовнішньополітичного рупора, які сам прутин ще нещодавно виконував від імені Білорусії. Адже Луку поки що вважають просто нелегітимним, що вже прямо зараз ліквідувало його дипломатичний імунітет, забезпечений Женевською конвенцією, але на нього поки що немає ордера і його не подано в розшук, а прутин уже обігнав вусатого свинопаса.

Але є ще один аспект візиту, який поки що важко прогнозувати. Справа в тому, що і сам Сі може перетворитися на ізгоя, причому – в ході ще масштабнішого скандалу. Як стало відомо, президент США Байден не став ветувати законопроект про публікацію закритих розвідданих з приводу походження вірусу, що призвів до пандемії КОВІД. Вчора ввечері, за місцевим часом, він підписав закон і набрав чинності. І тепер преса отримає доступ до всього масиву даних, що ще до понеділка були закриті грифом «таємно».

І ось тепер питання може перейти свосем в другу площину, оскільки на руках прутина – сотні тисяч трупів, а якщо в даних буде чітко зазначено, що це – біологічна зброя, тобто – спеціально створена смертельна форма вірусу, яка навмисно чи випадково пішла з китайської. лабораторії, то на шиї Сі, тільки за цим епізодом, повисне 6820707 трупів. При цьому сам Джо Байден прокоментував важливість цього закону таким чином:

«Нам потрібно дістатися до суті походження COVID-19, щоб допомогти нам краще запобігти майбутнім пандеміям. Моя адміністрація продовжить розгляд всієї секретної інформації, що стосується походження COVID-19, включаючи потенційні посилання на Уханьський інститут вірусології. При здійсненні цього законодавства моя адміністрація розсекречуватиме і передаватиме якомога більше цієї інформації відповідно до моїх конституційних повноважень щодо захисту від розкриття інформації, яка завдасть шкоди національній безпеці».

Це – прямий привіт Сі у тому плані, що на розсуд адміністрації будуть або розкриті, або не розкриті певні моменти, які, на її думку, можуть завдати шкоди національній безпеці. Але сам Сі точно знає, що і як сталося, а головне – чому. Тепер Байден може виставити його мерзенним брехуном, який брехав про суть того, що відбувається з першого дня, коли стало відомо про інцидент і це саме його брехня призвела до мільйонів жертв.

Так що в москві зустрічаються два мега-вбивці і напевно їм є що обговорити саме в цьому ключі. Адже будь-які переговори спрямовані на перспективи, а вони дуже сумно виглядають для обох, кривавих ублюдків. Тому всі ці рухи, які зараз відбуваються в Москві, варто розглядати з цієї точки зору, щоб нічого не проґавити.

За матеріалами: defence-line.org