ОСТАННЄ КИТАЙСЬКЕ ПОПЕРЕДЖЕННЯ

Важко зараз сказати, що саме вплинуло на такий вибір пана Давида, але навчаючись у Трускавецькому університеті, і слухаючи лекції «гіганта мислі» і «батька українського лібертаріанства» месіра Милованова, він вже тоді зметикував, що лібертаріанство – це тупикова гілка розвитку.

«Ну які там ще «інституції», «правила», «закони», «невидима рука ринку» та інша подібна лабуда, що її проповідують послідовники Джорджа Сороса в Україні?» – думав пан Давид, засинаючи на захоплюючій лекції Тимофія Милованова про українські політичні реалії з точки зору теорії ігор.

«ДУРАКАВАЛЯНИЕ… РАЗГОВАРИВАЮТ, РАЗГОВАРИВАЮТ…

КОНТРРЕВОЛЮЦИЯ ОДНА» – раптом почув він знайомий внутрішній голос, що змусив його розплющити очі.

«Напевно Поліграф Поліграфович Шаріков таки має рацію» – подумав пан Давид, остаточно прокидаючись.

І після коротких роздумів твердо вирішив:

ЦЕЙ ДЄД-МОПЄД – СОРОС – ЗЛАМАВСЯ.

НЕСІТЬ НАСТУПНОГО!

Ну, а оскільки нове – це добре забуте старе, то пошуки наступного «дєда-мопєда» не забрали багато часу.

Вічно живий Ульянов-Ленін настільки прийшовся пану Давиду до душі, що наш герой, наслідуючи його, твердо вирішив:

МИ ПОЙДЬОМ ДРУГІМ ПУТЬОМ!

Пацан сказав – пацан зробив.

У Трускавці пан Милованов радив молодим, зеленим, незашквареним (тоді ще) обличчям не читати книжок взагалі.

При цьому месір зізнався, що сам він книжок не читає.

Від слова зовсім.

Можливо саме тому пан Тимофій так пишався званням «ДЕБІЛА», яке йому присвоїв Парвус зеленої революції.

І з гордістю його носив.

В такій його позиції не було нічого надзвичайного.

Більше того, в такій позиції була своя логіка.

Адже загальновідомо, що книга – джерело не тільки знань, але й мудрості.

А все це, як попереджав Екклезіяст – «Наймарніша марнота, марнота усе!

Бо при многості мудрости, множиться й клопіт, хто ж пізнання побільшує, той побільшує біль!»

Проте всі ці застереження класиків вплинути на пана Давида уже не могли.

Шукаючи нові ідеї, він знехтував не тільки порадами всезнаючого месіра Милованова і премудрого царя Соломона, а й навіть нормами Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки».

Так у 2020 році, ховаючись від правоохоронців, таємно, вночі, в перервах між збиранням голосів за президентські законопроекти, і підготовкою контрактів на постачання білоруської електроенергії в Україну через прокладку в Об’єднаних Арабських Еміратах, пан Давид крадькома прочитав книгу «Сі Цзінпін про державне управління».

Ця книга настільки вразила молодого неофіта, що він вирішив сприяти виданню її україномовної версії, щоб «українці змогли дізнатися як Китай подолав всі труднощі, і забезпечив стрімке зростання економіки».

Вимоги конспірації були такими суворими, що Арахамія змушений був обмінюватися інформацією зі своїми прихильниками у фракції шляхом листування за допомогою конвертів, в які вкладав аргументи на користь своїх ідей.

Оскільки кількість аргументів в конвертах була чималенькою, армія прихильників ідей Арахамії протягом року зросла настільки, що пан Давид вирішив: настав час вийти з підпілля, і оприлюднити новий курс державного будівництва.

Адже відомо:

НІЩО НЕ ЗУПИНИТЬ ІДЕЮ, ЧАС ЯКОЇ НАСТАВ!

І вже 7 липня 2021 року в інтерв’ю агентству Сіньхуа пан Давид заявив, що «партія «Слуга народу» має намір переймати досвід Комуністичної партії Китаю в управлінні економікою і побудові держави».

Ось так!

ШАХ І МАТ ЛІБЕРТАРІАНЦЯМ!

Спроби останніх хоч якось зберегти обличчя виглядали настільки жалюгідно, що новонаверненому ідеологу партії залишалось хіба що прийняти капітуляцію своїх колишніх однодумців.

Перемовини з цього приводу між Арахамією і головою політичної партії «Слуга народу» Олександром Корнієнком чула вся країна.

Обговорюючи ідеологічні перспективи своєї політичної сили, вони врешті-решт зійшлися на думці, що партія повинна бути «сексі», тобто сексуально привабливою, а тому очолювати її має…

«БАБА – ДА!»

В сенсі – приваблива і сексуальна жінка.

Бажано – білявка.

До такого висновку зелені мислителі дійшли, спостерігаючи за роботою на окрузі депутатки Аллахвердієвої, яку багато хто вже бачив на чолі керівної і спрямовуючої сили українського суспільства.

Але не склалося.

Злі язики стверджують, що причиною кар’єрної невдачі пані Ірини стала… математика.

З’ясувалося, що масштаб її жіночих принад обернено пропорційний її IQ.

І якщо на загальному фоні депутатської фракції зелених це не дуже кидалося в очі, то при розбудові партійних структур на місцях принцип «слово – срібло, а мовчання – золото» не працює.

Від слова зовсім.

Тому нашим героям довелося шукати більш збалансований варіант робочої корабельної сосни.

Тим паче, що знайти потрібну кандидатуру серед більш як 200 зелених народних обранців не є проблемою.

Складніше було переконати кандидатку взяти цю валізу без ручки, себто, партію «Слуга народу», і тягнути її на собі.

Злі язики стверджують, що з Оленою Шуляк нашим героям довелося намучитися так, що мама не горюй!

Що їй тільки не пропонували: і 25 баранів, себто, голосів депутатів з уламків ОПЗЖ-шних груп на підтримку її законодавчих ініціатив.

І холодильник, себто, генератор ROSENLEW – хороший, фінський.

І навіть путівку.

Ні, не до Сибіру – в Париж!

На лабутенах!

Все марно.

ЇЇ навіть перепустка для проїзду на авто через площу Ринок у Львові не зацікавила!

Уявляєте?

Пані Олена собі ціну знає.

Ні, від баранів вона не відмовилась.

Нема дурних.

Більше того, публічно їх похвалила, виступаючи на радіо НВ 25 вересня 2022 року:

«Я можу говорити за ту частину представників ОПЗЖ, які працюють в нашому комітеті.

ВОНИ ПРАЦЮЮТЬ ДУЖЕ КОНСТРУКТИВНО, ПІДТРИМУЮТЬ ВСІ ІНІЦІАТИВИ МОНОБІЛЬШОСТІ».

Але то дрібниці.

Як стверджують ті ж самі злі язики, за свою згоду очолити зелений Титанік, пані Олена вимагала у зелених комбінаторів приблизно те ж саме, що героїня казки «О рибакє і рибкє» на завершальному етапі своєї кар’єри.

Ні, звичайно, мова не йшла про те, щоб пані Шуляк стала володаркою морською, і щоб, принаймні, Юлія Мендель у неї на посилках була.

Зовсім ні!

Вимагала пані Олена реформу містобудівної діяльності, і щоб при цьому вона стала автором законопроекту 5655, а найвеличніший політичний діяч сучасності цей законопроект підписав не читаючи!

Отакої!

Але це неточно.

Проте ми відволіклися.

Що саме так сподобалося Давиду Георгійовичу в китайському досвіді здогадатися не складно.

Адже його, як і Жоржа Милославського – героя культового радянського кінофільму «Іван Васільєвіч мєняєт профєсію» завжди цікавив практичний бік справи.

Не нами сказано, що час – це гроші.

І тому завжди є можливість їхньої конвертації як в один, так і в інший бік.

До прикладу.

Якщо у тебе є можливість тягнути час з підписанням платіжних документів за виконану згідно договору роботу, а у контрагента такої можливості немає, то, з вірогідністю 99%, він врешті-решт запропонує обміняти наявний у тебе час на еквівалентну його тривалості певну суму належної контрагенту готівки.

Життям доведено.

І навпаки.

Якщо у тебе є гроші, то з допомогою чесного і непідкупного українського суду з вірогідністю 99% ти уникнеш неприємної процедури тривалого перебування в буцегарні протягом часу, визначеного Кримінальним кодексом.

Коболєвим доведено.

А уявіть собі, якого фінансового ефекту можна досягти, якщо вдасться знайти спосіб управляти часом?

Отож!

Втім, Жоржа Милославського в машині часу цікавила лише можливість пронизувати стіни в магазині з метою мінімізації зусиль, необхідних для безперешкодної експропріації бариг-лохів типу громадянина Шпака.

Простіше кажучи, дрібного домушника цікавив перерозподіл на свою користь майна, нажитого непосильною працею останніх.

Але які профіти там можна отримати?

В кращому випадку три магнітофони, три камери закордонні, три портсигари вітчизняні, три куртки замшеві з баром контрафактного коньяку на додачу.

Село неасфальтоване!

Дрібнота!

Масштаб особистості пана Арахамії диктував зовсім інші підходи до проблеми.

Як зізнався Давид Георгійович в інтерв’ю агентству Сіньхуа, найбільше його вразила «інформація про те, що в КНР за декілька днів збудували лікарню і за декілька днів міст, що звучить для українців як наукова фантастика, оскільки в Україні за такі терміни можна хіба що прийняти рішення про реалізацію проекту і підготувати технічну документацію».

«Як же це їм вдається? – задумався наш інтелектуал.

– Напевно тому, що будують без бюрократії, тобто, без зайвих паперів»

А потім хлопнув себе по лобі і вигукнув:

ЕВРИКА!

КИТАЙСЬКИЙ ДОСВІД – ОСЬ ЩО НАМ ПОТРІБНО!

Геть паперову бюрократію!

До біса технічну документацію, дозволи, експертизу, державний архітектурно-будівельний нагляд, контроль за будівництвом з боку територіальних громад!

Адже це дозволить буквально спресувати час, і тим самим прискорити отримання зеленими комбінаторами фінансового результату від бариг-забудовників.

Ну і чим, скажіть будь-ласка, китайський досвід в розумінні Арахамії, відрізняється від машини часу, створеною кіношним винахідником Алєксандром Тімофєєвим – геніальним Шуріком?

ОТОЖ!

Оце і є, на думку Давида Георгійовича, справжнім державним будівництвом.

Ну, тобто, будівництвом за державні гроші.

А будівництво за ВЕЛИКІ ДЕРЖАВНІ ГРОШІ і називається – ВЕЛИКИМ БУДІВНИЦТВОМ!

Чи то пак – ВЕЛИКИМ КРАДІВНИЦТВОМ.

Як кому подобається.

Коло замкнулося.

Щоправда, 16 вересня 2022 року в інтерв’ю Forbes на запитання журналіста:

Я ПРАВИЛЬНО ЗРОЗУМІВ, ЩО ДЕПУТАТИ НЕ ОТРИМУЮТЬ ДОПЛАТ, ЧИ НЕМАЄ ЗАРПЛАТ У КОНВЕРТАХ?

Давид Георгійович з притаманною йому простотою відповів:

ТАКОГО СИСТЕМНОГО ЯВИЩА БІЛЬШЕ НЕ ІСНУЄ.

Ну ви зрозуміли.

Раніше існувало, а тепер – ні.

Але це неточно.

Воістину, «ПРОСТОТА – ХУЖЕ ВОРОВСТВА».

А ви, шановні українці, справді думали, що державне будівництво – це створення державних інституцій, забезпечення верховенства права, побудова правової держави, врешті-решт?

Ну ви й кумедні!

Зелені корифеї поняття «державне будівництво» сприймають буквально:

БУДУВАТИ ЗА ДЕРЖАВНІ ГРОШІ.

Приблизно так, як один відомий гуру економіки на самокаті, що скромно називав себе «профаном», на повному серйозі вважав, що великий бізнес – то великий магазин, середній бізнес – то середній магазин, ну а малий бізнес – то відповідно місце за прилавком на базарі десь у його рідній Городні.

І тому не дивуйтесь, що новим лідером партії «Слуга народу» стала саме пані Олена Шуляк.

У неї з Давидом Арахамією повна ідеологічна сумісність і спільні цінності.

Ідеологічні, звичайно.

А ви про що подумали?

Саме тому Давид Георгійович допоміг Олені Олексіївні зібрати такі необхідні для проходження законопроекту 5655 голоси.

Ох і намучились вони!

Але кінець – всьому вінець.

228 – «ЗА»!

Великі комбінатори так раділи прийнятому законопроекту 5655, як кіт Матроскін радів приїзду дяді Федора в Простоквашино.

УРА!!!

ТЕПЕР МИ ВДВІЧІ БІЛЬШЕ СІНА (БАБЛА) ДЛЯ НАШОЇ ЗЕЛЕНОЇ ХУДОБИ В КОЛГОСПІ ТВАРИН (У ВЕРХОВНІЙ РАДІ) ЗАГОТУЄМО!

Втім, як це часто буває, їх, як і стародавніх римлян, згубила надмірність.

На радощах пані Шуляк заявилась в госпіталь, де лежав важко поранений активіст руху проти незаконної забудови – військовослужбовець ЗСУ Олег Симороз.

Класова ненависть зеленої захисниці жирних котів переважила відчуття міри, адже рашисти реалізували блакитну мрію забудовників – перебили кінцівки громадському активісту.

І тому вона просто не змогла відмовити собі в задоволенні показати йому FUCK:

НАКОСЯ ВЫКУСИ!

Тобто, побажати Симорозу здоров’я.

Але швидко з’ясувалося, що, хоча важко поранений боєць втратив кінцівки, проте почуття гідності він точно не втратив, і так відшпетив слугу народу, що пані головисі довелось «повертатися восвоясі несолоно хлебавши».

Скандал виявився таким гучним, що петиція про накладення вето на цей корупційний законопроект набрала необхідні 25 000 голосів буквально за лічені години.

Хвиля обурення ширилась Україною, звернення до Гаранта з закликом накласти вето місцеві ради приймали одна за одною.

Все це почало загрожувало рейтингу преЗЕдента, який, як відомо, зовсім не збирається балотуватися на другий термін.

І тому, як стверджують злі язики, йому, врешті-решт, таки довелось прочитати цей законопроект.

А прочитавши взятись за голову, бо навіть криворізька юридична школа вважає таку «законотворчість» наругою над юриспруденцією.

І вчинити так, як радить ідеологія Маркса-Енгельса-Леніна-Мао.

За прикладом Троцького.

Той, як відомо, першим придумав формулу: ні миру, ні війни, а армію розпускаємо!

Ні-ні!

Упаси Боже!

Це не те, про що ви подумали.

Звісно, що ЗСУ ніхто не чіпатиме.

Просто преЗЕдент скандальний законопроект не підписав і не заветував, а …

ЗАЛИШИВ БЕЗ РОЗГЛЯДУ!

«А хіба так можна?» — запитаєте Ви.

А ось такі речі криворізька юридична школа вважає цілком прийнятними.

Ну і що з того, що така поведінка гаранта суперечить Конституції?

Для правильних пояснень у зеленому КОЛГОСПІ ТВАРИН є свій ВИСКУН, тобто, Веніславський.

Він вчергове пояснить посполитим, що у Конституції України є два головних пункти:

1. Володимир Олександрович завжди правий.

2. Якщо Володимир Олександрович не правий, то читай пункт 1.

ШАХ І МАТ ЛОХТОРАТУ!

Але це неточно.

Першою в зеленому середовищі на скандал відреагувала народна депутатка Галина Янченко.

Весь її імідж будувався на святій справі боротьби з корупцією.

А тут таке…

Тому вона д…, тобто – інтуїтивно відчула неладне і голосно грюкнула дверима, поклавши партквиток «Слуги народу» на стіл пані Шуляк.

Далі напад істерики, як стверджують злі язики, трапився з народною депутаткою Галиною Третьяковою – пріснопам’ятною Галею Торпедою.

Три роки вона, не покладаючи рук, працює над знищенням системи соціального захисту України, бореться за расову чистоту української нації – щоб не було в суспільстві неякісних дітей.

І яка дяка???

Лєна Кабінет (так поза очі депутати називають пані Олену Шуляк) за декілька місяців змогла подбати про своє майбутнє, а Галя Торпеда ТРИ РОКИ поспіль не може протягнути законопроект 2683 про загальнообов’язкову державну накопичувальну пенсійну систему!

Невже вона не заслужила на те, щоб подбати про майбутнє людей?

(Від автора – список цих людей із УКРАЇНСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ УБЕЗПЕЧЕННЯ, яку Галина Третьякова очолювала до обрання народним депутатом, і її членів – найбільших страхових компаній України, переглянути вже не можна, бо вони, втративши надію на краще життя, припинили діяльність своєї організації в січні 2023 року).

От де справедливість?

А їй же обіцяли!

Навіть в програму преЗЕдента відповідний пункт внесли.

І що?

Так, обіцяного три роки чекають.

Але ж вони вже минули!

І чому це пані Шуляк такі привілеї?

Чому її законопроект прийняли поза чергою???

В ОЧЕРЕДЬ, СУКИНЫ ДЕТИ! В ОЧЕРЕДЬ!

Горе Галини Миколаївни було таким невимовним, що заспокоювати її довелось майстру спорту по боротьбі з коронавірусом зіц-прем’єру Шмигалю.

Поважно сидячи в кріслі голови уряду, він незворушно прочитав з папірця написаний невідомо ким текст про те, що у 2023 році в Україні запровадять «пенсійну реформу», внаслідок якої ПРАЦЕВЛАШТОВАНІ українці матимуть свої накопичувальні рахунки, з яких пізніше – років за 20-30 будуть отримувати другу пенсію.

Або не будуть отримувати.

Але то таке.

Адже в той час Шмигаля в кріслі прем’єра точно не буде.

Як і Галини Третьякової в кріслі голови комітету Верховної Ради з питань соціальної політики.

Ну і, з великою долею вірогідності, грошей вкладників також.

Не буде.

Бо зіц-прем’єр Шмигаль не пояснив, яким чином будуть відкривати пенсійні накопичувальні рахунки тим українцям, які не працевлаштовані.

А таких, за даними його першої віце-зіц-прем’єрки Юлії Свириденко-Лампочки аж 30%!

Вочевидь, пенсійні рахунки працюючим українцям відкриють одразу після того, як Шмигаль створить 500 тисяч додаткових робочих місць для українців.

Так що Галя Торпеда може не хвилюватися.

Скоро і до неї черга дійде:

«ПОСЛЄ ДОЖДІЧКА В ЧЄТВЄРГ»!

Тим більше, що питання на контролі.

Самі знаєте у КОГО.

Але це неточно.

Проте ми знову відволіклись.

Широкомасштабне вторгнення рашистів відкрило для слуг народних нові перспективи:

КОРУПЦІЇ В УКРАЇНІ НЕ СТАЛО!

Від слова зовсім.

Про це радісно повідомив посполитих САМ найвеличніший політичний діяч сучасності.

Так і сказав:

НЕМАЄ БІЛЬШЕ КОРУПЦІЇ В УКРАЇНІ!

ВСЯ ВИЇХАЛА.

Розповзлась по батальйонах Монако і Відня, Соренто і Абу-Дабі.

Тільки гарант забув додати, що корупція виїхала не одна, а з валізами готівки, переправлення якої через кордон чомусь не помітили підлеглі покійного міністра Монастирського.

Царства йому небесного!

Добра була людина.

І кому тепер буде телефонувати Саня Трухін?

Не зрозуміло.

Але ж святе місце пустим не буває.

І на зміну старим, зашквареним корупціонерам, прийшли молоді, зелені, незашкварені.

І понеслась душа в рай!

Як стверджують злі язики, гуманітарна допомога з Запорізької області поїхала вагонами в напрямку Злати Некрасової – заступниці губернатора.

Але то брешуть, напевно.

Бо Злата нещодавно передала всім українцям привіт із Таїланду.

Прямо з готелю Sindhorn Midtown Bangkok, де самий дешевий номер коштує від 7,5 тисячі гривень до 17 тисяч 600 гривень за ніч, тобто, місячну зарплату на посаді заступниці голови ОВЦА.

Плідно попрацювала людина протягом року, тепер релаксує.

А що, має право!

Тільки якщо Злата в Таїланді, то гуманітарна допомога точно не з нею.

Для чого гуманітарка Таїланду, якщо там перебуває з робочою поїздкою народний депутат Микола Мітбол-Тищенко?

Так що про Злату Некрасову і гуманітарку – брешуть люди.

Так само, як брешуть про Яну Хланту – майстриню спорту з пауерліфтінгу і фітнес-тренерку з Дніпра.

Злі язики стверджують, що її фірма, «Будінвест Інжиніринг» не просто так перемогла в тендерах на загальну суму 15 млрд. грн у 2021 році, а на початку 2022 року не просто так виграла тендер на суму 1,5 млрд грн на… утримання доріг в Дніпропетровській області!

Що, начебто, їй активно сприяв голова Дніпропетровської ОВЦА пан Валентин Резніченко.

Але то все брешуть люди.

Заздрять.

Не вірять, що жінка своїм талантом і… розумом може перемогти на тендері відомого у світі гіганта автодорожного будівництва – турецьку фірму «Онур».

Сексисти, одним словом.

Але то таке.

Спроби продажних журналюг розгойдати човна, задаючи питання щодо корупції в Україні, викликали справжні приступи нудоти у зелених щурів.

І тоді вони кинули в бій свою зелену свиноферму — ботоферму Подоляка, що складалася із блогерів з позитивним менталітетом стосовно найвеличнішого політичного діяча сучасності, яка почала волати:

КОРУПЦІЯ ПРИ ПОПЕРЕДНИКАХ – ТО ПОГАНО!

КОРУПЦІЯ ПРИ ЗЕЛЕНСЬКОМУ – ТО ЧУДОВО!

ВСІ РОЗМОВИ ПРО КОРУПЦІЮ В УКРАЇНІ – ТО РОСІЙСЬКА ІПСО.

ГОЛОВНЕ – ЩОБ МІСТЕР ДЖОНС, ТОБТО, ПОРОШЕНКО НЕ ПОВЕРНУВСЯ!

Навіть знаний борець з корупцією в Україні пан Шабунін уклав із владою таємний пакт про ненапад.

Отакої!

Відчуваючи таку шалену суспільну підтримку, молоді, зелені, незашкварені обличчя при владі перестали відчувати землю під ногами.

Дійшло до того, що у відомстві улюбленця української журналістики – лапочки Рєзнікова уклали контракт на постачання продуктів ЗСУ на загальну суму 13 млрд грн з потужною фірмою зі статутним капіталом 1000 грн.

Яке сонячне затемнення зійшло на чиновників Міноборони – невідомо.

Але зрозуміло, що без втручання зовнішніх сил Всесвіту з Банкової тут явно не обійшлося.

Бо простий огляд цін на продукти харчування в підписаному контракті у жодної притомної людини сумнівів не залишає: ціни таки КОСМІЧНІ!

ЩО ТУТ ПОЧАЛОСЯ!!!

Російська агентура з усіх боків повилазила і почала порівнювати ЗАКОНТРАКТОВАНІ ціни з РОЗДРІБНИМИ цінами на продукти харчування у найбільших мережах.

Звинувачувати зелену владу в системній корупції!

І так далі, і тому подібне…

В повітрі запахло грозою.

Але тут на арену вийшов міністр Олексій Рєзніков, який перевів тумблер в положення «ДУРЕНЬ ВКЛ», і пояснив депутатам з комітету нацоборони і безпеки, що ціни в контракті вказано…

НЕТРАДИЦІЙНІ!

Бо нетрадиційність зараз в моді.

Щоб бути в мейнстрімі, міністерство оборони України ціни на яйця вказало в кілограмах, на ковбасу в кілометрах і на бараболю в літрах!

Ось і вийшли нестандартні показники.

А ви про що подумали?

Ну і щоб депутати від «Батьківщини» менше сумнівались в інформації Рєзнікова, його колега – міністр малоросійської культури в Україні пан Ткаченко тут же погодив ланцюговому псу демократії Михайлові Ткачу відрядження в Абу-Дабі.

Для надійності.

І все, здавалося б під контролем зелених, аж раптом загальну картину зіпсувало НАБУ, яке затримало в.о. міністра розвитку громад і територій – такого собі пана Василя Лозинського.

Ви до цього чули щось про нього?

Я теж не чув.

І правильно – гроші люблять тишу.

А ще злі язики стверджують що цей пан Лозинський – був не просто такий собі пан Лозинський, а ПРАВОЮ РУКОЮ ЗІЦ-ПРЕМ’ЄРА ШМИГАЛЯ!

І що Шмигаль тягнув його по життю за собою, як той казковий дід Ріпку.

Щоправда по сюжету, дід мав би його спочатку посадити.

За що, питаєте?

Приміром, за змову з групою встановлених осіб, створеною цим Ріпкою для освоєння бюджетних коштів на суму 1,8 млрд грн., виділених Кабміном на закупівлю генераторів для регіонів.

Але чомусь не посадив.

Довелось НАБУ за нього це зробити.

Проте ненадовго.

Колотись наш Ріпка не став, і тому суд, оцінивши таку благородну позицію, відправив нашого героя не в буцегарню, а під домашній арешт, в той час, як його колезі по бізнесу (за версією НАБУ), той же суд призначив арешт з альтернативною можливістю застави у 100 млн грн.!

Врахував, напевно, нинішній важкий матеріальний стан підозрюваного.

Ось після таких зашкварів стало зрозуміло всім, навіть зеленим даруванням, що пора щось з цим робити!

І тоді на арені знову з’явився він – НЕПЕРЕВЕРШЕНИЙ ДАВИД АРАХАМІЯ!

І згадав ще один китайський досвід під назвою:

ОСТАННЄ КИТАЙСЬКЕ ПОПЕРЕДЖЕННЯ!

Не чули про таке?

Тоді нагадаю.

Термін «останнє китайське попередження» – алегорична ідіома радянського походження, що означає безплідні загрози «на словах», при цьому заздалегідь відомо, що ніяких дій найближчим часом не буде.

Цей вислів набув популярності в СРСР у 1950-1960 роках внаслідок постійних порушень китайського повітряного простору американськими літаками, на що китайські військові видавали в ефір попередження, але ніяких конкретних дій не виконували.

Точну кількість попереджень оцінити складно. Відомо тільки, що до кінця 1964 року їх було понад 900.

«Останні попередження» китайського уряду регулярно транслювалися інформаційними агентствами й стали приказкою.

Відтоді вираз «останнє китайське попередження» став загальновживаним у СРСР.

Використовувались різноманітні варіанти цього крилатого виразу, наприклад: «647-е китайське попередження», «723-е, останнє, китайське попередження» тощо.

Так ось, 23 січня 2023 року керівник парламентської фракції політичної партії «Слуга народу» Давид Арахамія вийшов на люди, і зробив останнє китайське попередження українським корупціонерам:

«МАБУТЬ ЦІЄЇ ВЕСНИ ТОЧНО САДЖАТИ БУДЕМО АКТИВНО.

НЕ ВИХОДИТЬ ПО-ЛЮДСЬКИ, БУДЕ ЗА ЗАКОНАМИ ВОЄННОГО ЧАСУ.

«НЕ НА ЧАСІ» ВЖЕ НЕ ПРАЦЮЄ.

ДЕЯКІ ЛЮДИ ВТРАТИЛИ РОЗУМ І МАРОДЕРЯТЬ БЕЗ СТРАХУ І ДОКОРІВ СУМЛІННЯ.

І, ЯК СКАЗАВ НАШ ПРЕЗИДЕНТ: «ЦЕЙ ТИЖДЕНЬ БУДЕ ЧАСОМ ВІДПОВІДАЛЬНИХ РІШЕНЬ!»

Так і сказав!

Як відрізав!

— Куме, а ходімо до клубу мскл бити!

— Ходімо! Стривайте, куме, а якщо вони нас?

— А НАС ЗА ЩО???

Пан Арахамія абсолютно переконаний, що боротьба з корупцією – це не про нього.

І тому посилає сигнал іншим корупціонерам:

РЯТУЙСЯ, ХТО МОЖЕ!

Тобто, тікайте хлопці, поки не пізно, бо до кінця зими всього місяць залишився.

А хто не встигне сховатися – я не винуватий!

Всіх попередив.

Не дякуйте.

P.S. Вже коли цей пост було написано, до зелених корупціонерів надійшло «ПРЄНЄПРІЯТНІЙШЕЄ ІЗВЄСТІЄ»:

ДО НАС ЇДЕ РЕВІЗОР!

Та не один, а цілою групою.

І не звідкіля-небудь, а з самого ВАШИНГТОНСЬКОГО ОБКОМУ!

Так що імітацію боротьби з корупцією найвеличнішому політичному діячеві сучасності доведеться припиняти.

І починати боротися по справжньому.

Як?

На це запитання відповідь дав ще один китаєць – багаторічний прем’єр-міністр Сінгапуру Лі Куан Ю.

Його рецепт простий, як двері.

Навіть Арахамія його зрозуміє:

ПОСАДИ ТРЬОХ СВОЇХ ДРУЗІВ.

Посади, а не звільни з посад.

В українських реаліях це означає дослівно:

ПОСАДИ ЄРМАКА, ШМИГАЛЯ І АРАХАМІЮ.

За що?

Відповім словами ЛІ КУАН Ю:

ВИ ЗНАЄТЕ ЗА ЩО.

ВОНИ ЗНАЮТЬ ЗА ЩО.

І СУСПІЛЬСТВО ЗНАЄ ЗА ЩО.

Слабо, пане преЗЕденте?