Секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що нардеп Віктор Медведчук наприкінці 1990-х років купив посаду заступника голови Верховної Ради.

Про це він заявив під час брифінгу, після засідання РНБО 4 червня.

За словами Данілова, формування олігархату в Україні розпочалося наприкінці 90-х років. Саме тоді вперше олігархи почали здійснювати вплив на кадрові призначенні у найвищих ешелонах влади.

“Коли почалася вся ця історія? Я маю певний досвід. Я пам’ятаю часи 1994-го року, а в 1998-му році у Верховній Раді вперше з’явилися великі гроші. Це було під час обрання спікера парламенту, коли протягом трьох місяців не могли зрушити це питання. Після того, як там з’явилися гроші, спікер парламенту був обраний, і не той, за кого була боротьба. І я хочу вас сказати, що саме тоді з’явився Віктор Медведчук, який тоді був обраний заступником голови Верховної Ради у 1998 році, а через певний час він став першим заступником (голови ВР – ред.)”, – наголосив він.

Раніше повідомлялося, що Bihus.Info опублікував нові записи розмов Медведчука. У 2014 році він говорив росіянам і бойовикам про свої контакти з Порошенком.

Також журналісти Bihus.Info звинуватили у брехні адвоката Порошенка.

У чому справа?

Генеральний прокурор Ірина Венедіктова раніше заявила, що нардепам Віктору Медведчуку та Тарасу Козаку повідомлено про підозру у державній зраді та замаху на розграбування національних ресурсів на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим.

Печерський районний суд Києва 13 травня відправив під цілодобовий домашній арешт народного депутата України Віктора Медведчука до 9 липня. На нього надягли електронний браслет.

Тараса Козака оголосили у розшук, СБУ отримала дозвіл на його затримання. У СБУ казали, що Козак перебуває в Росії, Медведчук зазначав, що у Білорусі.

Раніше Президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО щодо санкцій проти Медведчука, його дружини та інших осіб. Секретар РНБО Олексій Данілов повідомив, що Рада національної безпеки і оборони України ухвалила рішення застосувати санкції щодо Віктора Медведчука та його дружини Оксани Марченко через фінансування тероризму.

Що ж стосується Козака, то Президент Володимир Зеленський ще 2 лютого запровадив проти нього персональні санкції. Санкції діятимуть 5 років. Також санкції накладені на низку підприємств медіахолдингу “Новини”, куди також входять телеканали “ZIK” і “NewsOne”, 112-канал.

Суддя КСУ Тупицький тричі їздив на поклон до ФСБ

Олександр Тупицький, будучи суддею Конституційного суду, тричі відвідував Крим у 2016 та 2017 роках, тобто після після силового захоплення півострова.

Про це повідомляють журналісти програми «Схеми». Водночас сам Тупицький стверджує, що не відвідував окупований Крим.

За даними джерел «Схем» у прикордонній службі, Олександр Тупицький відвідував Крим після його окупації спершу у 2016 році: зокрема, 20 липня він перетнув український контрольний пункт в’їзду-виїзду «Чонгар» і залишив територію тим же шляхом майже через місяць, 28 серпня.

Вдруге Тупицький відвідав півострів у 2017-му: заїхав через КПВВ «Чонгар» 7 квітня і повернувся на материкову частину 9 квітня.

Згодом він відвідав Крим також 5 серпня 2017-го через «Чонгар» і залишив територію за два тижні – 22 серпня.

На думку адвоката і колишнього члена Громадської ради доброчесності Романа Маселка, відвідування Криму після окупації без нагальної потреби є «порушенням етичних правил судді».

«Навіть була рекомендація відповідних судових органів і СБУ про те, що суддям не рекомендували їздити на ці території, тому що вони реально є носіями дуже важливої інформації. А якщо їх завербувати, то це є питання національної безпеки. Тому такі дії є ризикованими і, на моє переконання, неправомірними», – повідомив Маселко.

Адвокат також додав, що Громадська рада доброчесності (ГРД) неодноразово робила висновки, що відвідування окупованих територій чи Росії без крайньої необхідності є «порушенням правил доброчесності».

ГРД раніше публікувала негативні висновки стосовно окремих суддів, які відвідували півострів. Зокрема, у раді звертали увагу на те, що «судді, які відвідують, наприклад, окуповану території АР Крим, очевидно дотримуються там законів окупаційної влади та використовують окупаційну валюту. На думку Громадської ради доброчесності, така поведінка не є доброчесною. Це наша оцінка, і саме з точки зору незалежності. Такі судді ставлять під загрозу не лише свою особисту безпеку. Коли ми говоримо про суддів, які мають доступ до державної таємниці – вони ще ставлять під загрозу державну безпеку Україну».

Водночас Олександр Тупицький у коментарі «Схемам» повідомив, що не їздив до півострова: «В Криму Російською Федерацією порушена кримінальна справа. Якби я відвідував, напевно, були б проблеми».

При цьому раніше, під час брифінгу, Тупицький говорив, що нев’їзний до Криму лише з 2018 року – відколи потрапив під російські санкції.

Слідчі ДБР повідомили Тупицькому 28 грудня 2020 року про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень проти правосуддя, передбачених частиною 2 статті 384, статті 386 Кримінального кодексу України (завідомо неправдиві показання, поєднані зі штучним створенням доказів захисту, підкуп свідка з метою відмови від дачі показань).

«Схеми» опублікували запис розмови за участю Олександра Тупицького, який свідчить про те, що голова Конституційного суду до нинішньої посади як районний суддя Донецька у період 2006-2010 років за допомогою впливу та знайомств у суддівському корпусі брав участь у подіях, які призвели до заволодіння майном заводу у місті Зугрес (Донецька область) та, схоже, отримав свою частку у цьому підприємстві через довірену особу.

Після цього, вже працюючи заступником голови КСУ, Тупицький намагався відмовити свідка від свідчень правоохоронцям про ці події та заявляв, що хотів би отримати фінансову винагороду за владнання давнього корпоративного конфлікту.

Раніше «Схеми» також встановили, що голова КСУ Олександр Тупицький у 2018 році став власником земельної ділянки у селищі Кореїз Автономної республіки Крим, оформивши договір купівлі-продажу за російським законодавством, але не відобразив інформацію про це у своїй декларації про майно та доходи. При цьому 27 жовтня 2020 року під головуванням Тупицького судді КСУ проголосували за визнання неконституційною статті про кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації і скасували її.

Президент Володимир Зеленський відсторонював Тупицького від посади судді КСУ, але терміни відсторонення закінчилися наприкінці березня 2021-го. Зеленський також скасував указ про його призначення суддею КСУ, але скасування указу, відповідно до закону про КСУ, не означає звільнення з посади чи припинення повноважень судді.

Джерело: «Аргумент»