В Україні зосереджено близько 6% від усіх світових запасів золота!

На сьогоднішній день Державним балансом запасів корисних копалин України обліковуються запаси золота на шести родовищах: Мужіївське, Сауляк у Закарпатській області, Бобриківське у Луганській області, Сергіївське, Балка Золота у Дніпропетровській області та Клинцівське у Кіровоградській області. Крім того, є десятки родовищ і рудопроявів золота різного ступеня вивченості, з якими можна пов’язувати перспективи промислового освоєння.

При тому, що інформація про кількість запасів становить державну таємницю, експерти оцінюють золоторудний потенціал України у 3 тисячі тонн. Для порівняння: за даними Геологічної служби США у Світі залишилось 50 тис. тонн золота. Тобто в нашій державі зосереджено близько 6% від усіх світових запасів! Це неабиякі резерви металу, який у всі часи вважався однією з найпривабливіших інвестицій та навіть засобом впливу на економіку окремо взятих країн і світу в цілому. Проте увесь цей потенціал до цих пір залишається не залученим у розробку. Чому? Спробуємо розібратись.

Золорудна епопея довжиною у півстоліття 

Масштабне геологічне вивчення золотоносності території України розпочалося ще за радянських часів у 80-х роках минулого сторіччя. За короткий час було встановлено, що Україна має досить потужний ресурсний золоторудний потенціал. Були виділені основні золотоносні провінції: Український щит, Донбас та Закарпаття. Протягом декількох років виявлено й активно досліджено такі об’єкти, що отримали статус родовища – Майське в Миколаївській області, Клинцівське та Юріївське поблизу м. Кіровоград (нині Кропивницький), Сергіївське, Балка Золота й Балка Широка в Дніпропетровській області, Сурозьке в Запорізькій області. На цих об’єктах було попередньо оцінено масштаби золотого зруденіння та якість руд. Почалося проектування підземної розвідки родовищ, а на родовищах Майське й Балка Широка навіть розпочали будівництво розвідувальних шахт.

Далі були перші роки незалежності і спроби попри значні фінансові труднощі запустити власний видобуток золота. У серпні 1995 р. з’явилася державна акціонерна компанія (ДАК) “Укрзолото”, якій передали для вивчення й розробки п’ять родовищ Українського щита: Майське, Клинцівське, Сергіївське, Балка Золота й Балка Широка. За 14 місяців свого існування компанія спільно з канадськими фахівцями встигла лише підтвердити головні параметри перспективних родовищ і вмісти золота в рудах та створити попередню базу даних щодо цих родовищ.

Карта золотоносності України

Джерело: Український державний геологорозвідувальний інститут

У 1996 році була прийнята державна програма “Золото України”, згідно якої держава до 2005 року щорічно мала отримувати близько 600 кг золота. Однак ці плани так і не були втілені в життя. У березні 1998 року створено нову Державну закриту акціонерну компанію (ДЗАК) “Українські поліметали”, в яку автоматично перейшли всі найбільші родовища золота. Підприємство проіснувало до 2011 року та нажаль, з нульовим фінансуванням жодне з родовищ у геологічну розвідку так і не потрапило.

Справедливості заради, варто зазначити, що держава не полишала намагань розвинути свою золотодобувну галузь. І вже у 2012 році на базі державного регіонального геологічного підприємства “Північукргеологія” створили державне підприємство (ДП) “Українська геологічна компанія”. Воно підпорядковувалось Національному банкові України, який уже 2014 року планував отримати зливки з дорогоцінного металу власного видобутку та згодом налагодити видобуток золота на рівні декількох тонн на рік. Проте плани знову провалилися.

Справа в тому, що абсолютну більшість українських родовищ через їх гірничо-геологічні умови залягання можна розробляти лише підземним способом. Усі родовища в межах Українського щита перекриті врожайними чорноземами й доволі потужним (від 30 до 100 м) чохлом осадових порід. Відповідно їх освоєння підземним способом є довгою й дуже недешевою справою, яка не приносить швидких дивідендів. Систему відкритої розробки можливо застосовувати лише до об’єктів Нагольного кряжу, які майже виходять на денну поверхню. Частково з поверхні може бути відпрацьовано Сурозьке родовище. Для родовищ Закарпаття прийнятним є штольневий метод розробки.

Іншою вагомою особливістю є недостатня вивченість золоторудних об’єктів. Розвіданими тобто такими, які вивчено з повнотою, достатньою для складання проектів будівництва гірничодобувних підприємств і об’єктів з переробки мінеральної сировини, можна вважати Мужіївське та Берегівське родовища, родовище Сауляк, Сергіївське і Бобриківське, а також Клинцівське. На сьогоднішній день спеціальні дозволи на видобування надані по п’яти родовищах: Мужіївське, Сергіївське, Сауляк, Бобриківське та Клинцівське (ділянки Центральна і Губівська). При цьому розробляється лише Мужіївське родовище на Закарпатті. Інші відомі золоторудні об’єкти України – Балка Золота, Балка Широка, Юріївське, Майське, Сурозьке хоча й вважаються родовищами, але, по суті, є золотопроявами, оскільки не отримали геолого-економічної оцінки.

Крім того, більшість названих родовищ, навіть тих, на які надані спецдозволи на користування надрами, не оцінені за міжнародними стандартами оцінки і класифікації ресурсів і запасів корисних копалин.

Погляд у майбутнє видобутку золота 

Україна має високі перспективи для створення власної золотодобувної промисловості. Виявлено чимало золоторудних об’єктів, які отримали позитивну оцінку, й можуть бути залучені до промислової розробки.

Проте, судячи з історії вивчення золотоносності нашої держави, без залучення інвестицій розвиток цієї галузі не можливий. А визначна роль Держави має полягати у проведенні комплексних програм і регіональних досліджень з геологічного вивчення, виділення перспективних площ і об’єктів та оцінці їхнього потенціалу, координації геологічних досліджень, що проводять як державні, так і приватні підприємства, створенні сприятливого інвестиційного клімату, справедливих умов надрокористування та прозорого доступу до надр.

І можливо в умовах, коли найбільші родовища світу поступово виснажуються, Україна зможе розвинути власний золотодобувний потенціал, поповнити власний “золотий” запас та виступати в новому амплуа – золотодобувної країни.

Джерело: zkarpat.top