Коломойский, Богдан, Ермак, Портнов – все эти люди сегодня являются реальной властью в Украине. Это – герои России, которые выполняют свой долг. С ними все будет хорошо. А вот отвечать за измену перед украинским народом будет сам Зеленский.

Политолог, деятель российской оппозиции Андрей Пионтковский (Вашингтон) в эфире программы телеканала Эспрессо «Студия Запад с Антоном Борковским» рассказал о парижском ультиматуме Украине, путинской тактике «салями» и коллективном Зеленском.

– Мы в Украине, послушав новогоднее поздравление президента Зеленского, в конце определили для себя, какой будет так называемая новая внутренняя украинская стратегия и тактика, где неважно, как названа улица.

– Конечно, это приветствие украинского народа – перепевы основных тезисов российской пропаганды: «давайте прекратим этот бессмысленный внутренний конфликт, который у нас разворачивается».

Но мне более эмоциональное, более тяжелое впечатление произвело другое поздравление со стороны вашего президента – это поздравление Путина с Новым годом. Я понимаю, что идет обмен, нет, «обмен» здесь – неправильное слово, речь идет об освобождении захваченных российскими властями заложников, за которых приходится выдавать преступников террористов. Но превращать это в форму приветствия военного преступника, который развязал войну против страны, – это уже совсем не укладывается ни в какие рамки.

Конечно, это с триумфом было воспринято российской пропагандой. Запущен счетчик к следующей назначенной бандитской встречи, уже не в Париже, а в Берлине – Зеленский должен привезти изменения в Конституцию. Вот это – две абсолютные фундаментальные измены новой украинской власти. Первое – объявление предыдущей власти партией войны, то есть фактически заявление международному сообществу, что Украина – виновница войны и всех событий, происходивших на ее территории, что привело к катастрофическому падению международного престижа Украины.

Мы видели, что, если раньше нормандский формат – это было трое против одного Путина, то сейчас – это трое против одного Зеленского. И второе – Украина канонизировала путинскую интерпретацию Минских договоренностей, от которых до последнего времени категорически отказывалась. Фактически, это – капитуляция.

– Есть впечатление, что идет негласная швартовка Украины не только к ОРДЛО, а в Москву.

– Ну, ОРДЛО – это и есть в Москву. ОРДЛО – это выпущенный щупалец Москвы для захвата Украины. Нам всем пора прекращать дискуссии о Зеленском. Кто такой Зеленский, наивный человек, желающий добра Украине, или что-то другое? Следует говорить о коллективном Зеленском – вот этот аппарат, который сейчас реализует власть в Украине и ее внешнюю политику. Вот по таким людям как Коломойский, Богдан, Ермак, Портнов, – да, и Портнов – все эти люди сегодня является реальной властью в Украине.

Коллективный Зеленский – это неоднородная организация. Там есть люди, которые пытаются проводить патриотическую линию и сам Зеленский, кажется, уже понемногу начинает понимать, чем для него это все закончится. Потому что эти люди, которых я перечислил, это – герои России, которые выполняют свой долг. С ними все будет хорошо. А вот отвечать за измену перед украинским народом, конечно, будет сам Зеленский.

Мне кажется, понимание того, что он делает, растет. И то обязательство, которое он на себя взял, на которое его поставили на счетчик, – изменения в Конституцию Украины к следующей «стрелке» в Берлине – он не сможет выполнить, потому что это вызовет большое сопротивление гражданского общества в Украине. Москва это понимает, но тем не менее сознательно толкает Зеленского на этот путь, рассчитывая, что возникнут ситуации хаоса и гражданского противостояния в Украине, которыми она снова сможет воспользоваться для защиты законно избранного президента от «очередного бандеровского переворота». Нас ждут очень драматические события, как раз по расписанию этого счетчика. На апрель назначена эта встреча. Вот, я думаю, март-апрель будут ключевыми событиями в современной украинской истории.

– Путинская фраза о том, что «польская власть потеряла контроль над своими вооруженными силами и была вынуждена уехать» и т.д. самом деле является циничной ложью. Уже есть ответ от Польши. Но Путин проговорился, то есть его гэбэшные навыки с возрастом притупились. На самом деле, насколько я понимаю, он раскрыл карты, говоря, «смотрите, как мы поступим с Украиной».

– Да. Именно с такой формулировкой, когда он поймет и увидит, и он и сейчас это знает, что Зеленскому не удастся реализовать этот план и будет очевидно сопротивление общества, вот с такой формулировкой, «доведены до очередного отчаяния трактористы, комбайнеры ОРДЛО» отправятся на Мариуполь на Харьков, на Киев.

Обратите внимание, последние три-четыре года этот термин «Новороссия» не употреблялся. Они поняли, что проект провалился. Армия стоит на линии соприкосновения и готова оказать сопротивление следующей попытке агрессии. Но они видят слабость новой власти. И все эти формулировки о Черноморье, о западных областях России, они снова вылезли на поверхность, как в 2014-м году.

Лавров и Путин, и «официальная» так называемая ОРДЛО – ведь Пушилин заявил об изменении внесения поправок в «конституции» ОРДЛО, которые предусматривают, что, если действующие «границы» совпадают с границами Донецкой, Луганской областей Украинской советской социалистической республики, – значит «завтра мы берем Мариуполь, и далее – везде». Планы совершенно очевидны.

Еще, конечно, они видят окно возможностей в 2020-м году, пока еще их дорогой Трампушка находится в Белом Доме. Они видят полную трансформацию Макрона. Это совершенно невероятный казус вербовки Макрона, который начинал свое президентство с резкой критики Путина, и казалось, что это единственный лидер Запада, который показывает, как с ним, с диктатором, надо разговаривать. Но нашли к нему какие-то подходы.

– Насколько я понимаю, это – один сценарий. Но есть и другой сценарий — так называемый «сценарий салями», когда по указанию Кремля будут осуществляться те или иные действия от имени новой власти, или в пределах ее компетенции, сужать как шагреневая кожа, достижения Украины, постмайданной Украины. Это стратегия маленьких шагов, которыми будут вести к неформальной капитуляции, потому что слово «капитуляция», слово «сдача национальных интересов» всегда вызывает подъем и защиту со стороны народа. А если подобные вещи делать незаметно…

– Это один и тот же сценарий. Первая фаза – та, которую вы сейчас обозначили, происходит на наших глазах. Каждое появление Зеленского на экране – это кусочек этого «салями». Мол, как пройдет это до конца – замечательно. Но они, в Москве, – реалисты, и, я думаю, как и мы с Вами, понимают, что изменений Конституции в пользу Кремля Зеленскому достичь не удастся, и на каком-то этапе этого «салями» все же произойдет взрыв сопротивления. И тогда с той же формулировкой о «недееспособном правительстве Польской республики» начнется заключительная стадия этого проекта.

Ведь освобождение заложников – это же в издевательство превращается. Замечательно, что вернулись 60 человек. Но мы знаем, что сотни людей еще мучаются в подвалах Донбасса и в тюрьмах Крыма. И Москва цинично их рассматривает как инструмент шантажа и торговли с Киевом. Поэтому следует сказать: «Москва, мы знаем ваши планы». И, если международное сообщество стоит чего-то, мы должны требовать реального прекращения огня на линии соприкосновения и возвращения всех заложников.

И все эти разговоры о присоединении к ОРДЛО необходимо просто закончить. Это оккупированные территории – и Крым, и часть Донбасса. Украина никогда не признает этой оккупации. Рано или поздно они вернутся. А сегодня Украина предлагает перемирие. Но, если эти планы будут реализовываться, – о присоединении Донбасса, о присоединении Черноморья – украинские вооруженные силы будут стоять на этой линии, готовые дать отпор. Вот эту позицию надо услышать от верховного главнокомандующего, пока не будет поздно.

– Кремль выставил четкий и жесткий ультиматум, говоря, не знаю, Зеленскому или коллективному Зеленскому: «если не пойдете на наши условия, тогда, соответственно, мы решим очередную масштабную агрессию, и уже после Иловайска-2 или Дебальцево-2 вы будете вынуждены согласиться с нами и начать сотрудничать». И это – очередное военное преступление, но мы понимаем, что у Кремля по-другому не получается.

– Ну, пока коллективный Зеленский ведет такую убийственную политику, это коллективное преступление принимается международным сообществом. Принимается той же Францией и Германией. Запад никогда не будет более проукраинским, чем само украинское руководство. И вот, если украинская власть – Зеленский или кто-то другой – озвучит вот эту позицию, то ему будет обеспечена поддержка международного сообщества.

Но, если Зеленский сам идет на присоединение к ОРДЛО, на братство под одинаковыми или разными памятниками, то с какой стати международное сообщество выразит ему поддержку? Каждый день, проведенный в этой парадигме, определенной в коммюнике нормандской встречи, приближает Украину уже к необратимой капитуляции.

Источник: rada5.com

Зеленський остаточно розписався у власній неспроможності захищати громадян України

Чому так поводиться Зеленський? Чому не робить жорстких, різких заяв, які є абсолютно доречними та виправданими у цій ситуації?

Завдяки пасивній позиції України Іран вже виграв дорогоцінний час

Мовчання Зеленського упродовж цілого дня вчора, на жаль, переконують мене особисто в тому, що в історії з трагічною загибеллю нашого літака в Ірані він знає значно більше, за лідерів світових держав, але не може говорити і діяти, оскільки повністю обплутаний павутиною інтриг московської політики, заляканий до смерті, скутий зобов’язанням перед кремлем мовчати і, можливо, опосередковано причетний до теракту. А те, на що спромігся український президент сьогодні в соцмережі, лише посилює ці переконання.

Лідери США, Канади та Великобританії, трьох провідних держав світу, зробили заяви, у яких підтверджують факт збиття українського літака ракетою ППО Ірану. Прем’єр-міністр Канади Трюдо, яка втратила внаслідок трагедії 63-ох громадян, ставить чіткі питання про теракт перед іранською владою.

Трамп, обережно, посилаючись на джерела в американських спецслужбах, називає збитий літак випадковістю, але практично не ставить під сумнів того, що Боїнг 737-800, рейсу PS752 саме збили. Єдина причина того, що заяви президента США в цій історії не є категоричними, – бажання американців залагодити конфлікт на близькому Сході без розв’язання третьої світової війни. До того ж, від різких заяв та вчинків його стримують непрості взаємини з Конгресом, та вибори, що відбудуться цього року.

Британська розвідка дала достатньо підстав і своєму прем’єру Борису Джонсону зробити припущення, що український Боїнг ракетою збили іранці. Британці в цій трагедії втратили трьох громадян. Окрім того, про збиття літака ракетою говорить Австралія.

Іран, який є безумовним геополітичним сателітом росії та справно вчиться у путіна розв’язанню конфліктів у світі, який робить бандитські заяви щодо Ізраїлю, веде терористичні дії в Сирії та Іраку, натомість заявляє про те, що збиття українського літака ракетою є брехнею.

Україна, в цій ситуації не має права зберігати нейтралітет, а має визначатися на чиєму вона боці. На боці світової цивілізації, чи на боці міжнародного тероризму. Так, тероризму, якому увесь світ потурає власною байдужістю та небажанням вдаватися до рішучих дій, але тероризму реальному, який щодня забирає життя людей, дозволяє порушувати сувернітет незалежних країн і, в тому числі, вже привів до часткової втрати наших територій та війни на Сході України.
В України немає власної ЦРУ, МІ-6, Мосаду, здатних зробити миттєві розслідування і зібрати докази злочину на такому високому рівні. Талан нинішніх СБУ, СЗР, ГПУ, – курорти Куршавеля, здирництво та дахування бізнесу, навішування ярликів на політичних опонентів та пасіонаріїв, які загрожують комфортному перебуванню на посадах за державний кошт. Однак, історія зі збитим українським літаком – це справа честі, національної гідності, суб’єктності України, яку ми, на жаль, остаточно втрачаємо, не займаючи жорсткої позиції в розслідуванні цієї катастрофи, та не стаючи на бік цивілізованого світу у версії про загибель рейсу PS752!

Україна, чий літак було збито, яка має одинадцятьох загиблих внаслідок трагедії, сьогодні вустами президента Зеленського остаточно розписалася у власній неспроможності захищати свої інтереси і власних громадян, вести самостійну міжнародну політику, а будь-які дії нинішньої влади будуть іти у фарватері геополітичних інтересів путіна, москви та його міжнародних сателітів.

Чому так поводиться Зеленський? Чому не робить жорстких, різких заяв, які є абсолютно доречними та виправданими у цій ситуації? Неможливо все списати тільки на його слабкодухість, безідейність, відсутність державницького стрижня та проросійське виховання. На мій погляд, в шафі Зеленського з’явилися власні скелети від путіна.

Москва так діяла завжди. Маючи компромат на кожного з українських президентів вона змушувала Кравчука здавати ядерну зброю, Кучму – зберігати катастрофічний з точки зору розвитку країни і її безпеки нейтралітет, Януковича – відмовитись підписувати угоду про асоціацію з ЄС… І навіть проамериканського Ющенка з проєвропейським Порошенком кремлівська гебня намагалася тримати на гачку, поширюючи компромати про американське походження та зв’язки з ЦРУ дружини першого і російський бізнес під час війни останнього. Це заважало Україні остаточно відірватися від москви. З Зеленським у путіна вийшло все дуже просто. Вистачило однієї зустрічі в Нормандському форматі. Після цього все пішло за його, кремлівським сценарієм. Росія для провладної верхівки припинила бути агресором, з офіційних заяв практично зникли слова війна та окупація, а сам український президент опустився до новорічного привітання очільника країни-окупанта.

Для того, щоб Зеленський не рипався в напрямку Заходу під тиском обуреного суспільства та не вівся на впливи міжнародної спільноти, його треба постійно тримати в тонусі, затягувати дедалі сильніше зашморг на його шиї та пхати якомога більше промосковських скелетів до його шафи. Тому, використовуючи дурість самого українського президента, який припускається щоденних помилок у власній роботі, москва відправляє до Оману, де він відпочивав, делегацію переговорників з інструкціями. В операції свідомо задіяний літак Медведчука, який сам є головним комунікатором між путіним та Зеленським. В кремлі добре знають, що повітряне судно кума путіна обов’язково відстежують українські журналісти і тому сьомого січня відправляють його до Маскату, де відпочиває Зеленський. Інший приватний літак трохи згодом прибуває до Оману, вилетівши зі Стокгольма і забравши у москві делегацію переговорників з інструкціями. Після цього відбувається теракт у небі Ірану. Зеленський, замість того, щоб терміново вилетіти до України, залишається на розмову з представниками путіна. Ті переконливо пояснюють йому на прикладі збитого українського літака, ЩО САМЕ МОЖЕ статися з ним особисто, якщо він не буде покірно дотримуватися нейтральної позиції в цій історії. Окрім того, літак Медведчука, яким збирався повертатися до Києва Зеленський, у зв’язку з терактом жорстко засвічений журналістами і тому Зеленський не наважується сісти на його борт. Відволікаючи трохи увагу, цим літаком до москви повертається делегація переговорників путіна. Цілком ймовірно, що з нею увесь час Медведчук був особисто. Зеленський увечері повертається до Києва бізнес-джетом, який не значиться зареєстрованим за Медведчуком, але при цьому, цілком ймовірно, був задіяний у кремлівській спецоперації по дискредитації українського президента з метою його остаточного упокорення та взяття під контроль москвою. Тому, не чекайте від Зеленського різких політичних заяв ні в напрямку москви, ні в напрямку її політичних союзників. Він пішов на угоду з путіним, розраховуючи на порятунок свого нікчемного рейтингу і крісла весільного генерала, в яке він добровільно перетворює посаду президента України.

Завдяки пасивній позиції України Іран вже виграв дорогоцінний час. Спочатку відмовивши в доступі до розслідування трагедії компанії Боїнг, Канаді, американцям та британцям, винуватці катастрофи за допомогою росії, яка, безумовно, сприяє приховуванню слідів теракту, вже могли знищити безліч незаперечних доказів того, що саме сили ППО Ірану збили український Боїнг. Приховати самого факту збиття літака, звичайно, не вдасться, але важливих підтверджень того, що його було збито російською ракетою ТОР-М ми можемо в подальшому і не знайти. Так само тепер ми можемо не отримати твердого підтвердження, що український рейс PS-752 був визначений сакральною жертвою, щоб примусити Зеленського дружити з москвою і реалізувати плани кремля. І давайте не забувати, що перша заява українського посольства в Ірані стосовно трагедії з літаком взагалі наголошувала на тому, що версія з терактом, чи збиттям літака ракетою виключена. Згодом, ця ганебна цитата з повідомлення нашого посольства зникла. Чи хтось вважає, що наші дипломати в Ірані писали цей прес-реліз без погодження з президентом Зеленським, який перебував у сусідньому Омані? А чи міг сам Зеленський давати подібні вказівки, не відчуваючи за спиною демонічної постаті кремлівського терориста, чи, принаймні, його кума?

ДумайТЕ, аналізуйТЕ, щоб врятувати з московського болота не стільки безнадійного Зеленського, як ще живу Україну. Звісно, мій аналіз інформації, яка вже є у публічному доступі, не претендує на правду останньої інстанції, але мені, чомусь, здається, що крихта за крихтою ми будемо дізнаватися правду про збитий в іранському небі український літак і вона буде значно страшнішою, ніж банальний збіг випадковостей та обставин. Цивільні літаки випадково російськими ракетами не збивають. Доведено трагедією МН-17.

Ігор Мірошніченко
Депутат Київради (Свобода)

Джерело: glavcom.ua

Алеф Маг

После того, как Ермак потерял доверие у россиян, и перестал быть лицом принимающим решение, все обсуждения тайных договоренностей стали возможны только с Зеленским напрямую. Если русские тайно обсуждали вопросы Нормандии до этого с ним, то понятно, что после парижского казуса они выразили желание тайно обсудить и дальнейшее продолжение.

“Згадаєте мої слова: Росія Знuкне, Колu Зійде Українське Сонце!” – Джохар Мусаєвuч Дудаєв

“Згадаєте мої слова: Росія Знuкне, Колu Зійде Українське Сонце!” – Джохар Мусаєвuч Дудаєв Публікуємо доnuс мовою орuгіналу.

Далі nряма мова: “Самая большая ошuбка это nренебречь украuнцамu. Посчuтать украuнцев слабымu. Обuдеть украuнцев. Нuкогда не обuжайте украuнцев. Украuнцы нuкогда не бывают так слабы, как вам кажется. Не дай Всемогущuй аллах uзгнать украuнцев uлu отобрать что-то у украuнцев. Украuнцы всегда возвращаются. Украuнцы вернуться u вернут своё. Но когда украuнцы возращаются, онu не умеют рассчuтать сuлу u nрuменuть её nроnорцuонально. Онu унuчтажат всё на своём nутu. Не обuжайте украuнцев. Иначе когда украuнцы вернутся на землю, где nохоронены uх nредкu, то жuвущuе на этой земле будут завuдовать мёртвым”.

Джохар Дудаев, uз кнuгu “Атака Ичкерuйского Волка”. Очеркu nолuтuческой uсторuu Украuны. Джерело

Джерело: surma-ua.info