Розкол, мова, резонансні убивства: як спецслужби Росії намагаються дестабілізувати ситуацію в Україні

Як стверджує МВС, до убивств Каті Гандзюк, трирічного хлопчика, Павла Шеремета – причетні учасники бойових дій. А хто замовив ці убивства?

До наступної зустрічі у «нормандському форматі» російські спецслужби спробують максимально дестабілізувати внутрішню ситуацію в Україні, вважає генерал-майор запасу, заступник голови Служби безпеки України із березня 2014-го по червень 2015 року – Віктор Ягун. По яких напрямках можливе «розхитування» країни? У яких формах це може відбуватися? Як цьому протидіяти?

– Росії потрібна слабка Україна, тому спецслужби Росії працюють і будуть наполегливо добиватися загострення конфліктів та дестабілізації ситуації в країні.

Найкраще для Путіна, якби в Україні почався реальний «громадянський конфлікт».

Або, принаймні, їм потрібна така телевізійна картинка з України, щоб для зовнішнього спостерігача – для Заходу і самої Росії – вона виглядала як «хаос», як щось таке, на основі чого можна говорити про «нацистів», «переслідування російськомовних», «антисемітизм» і тому подібне.

Приводом для провокацій може бути використане будь-що.

– На основі чого ви робите такі висновки?

– Подивіться на факти.

Одразу після зустрічі у «нормандському форматі» депутат Бужанський оголошує, що подав законопроєкт про скасування Закону «Про державну мову», як такого, що «направлений на дискримінацію носіїв інших мов, в першу чергу, російської мови».

Далі в інтернеті з’являються повідомлення про напад «через мову», про звільнення з роботи «через мову», а потім ідуть заяви політиків, поширення і обговорення в соціальних мережах.

Тоді, Тягнибок збирає пікет під МВС, бо «убили через мову» і 112 телеканал транслює у прямому ефірі.

І, нарешті, «журналісти телеканалу «Звезда» з Майдану стрімлять…Таких збігів просто не може бути.

– Які ще проблемні питання, на вашу думку, можуть використовуватися для розхитування ситуації?

– «Мовне питання» – це класичний напрямок роботи російських спецслужб в Україні.

Інший привід, це «земельне питання». Зверніть увагу, ВО «Свобода» теж активно включилися у боротьбу.

Так само «особливий статус», «переслідування добровольців», «резонансні убивства» – будь-що.

І ось «справа Шеремета»…

Я скажу так, з того, що я почув і побачив на брифінгу, можна зробити висновок, що слідчими була проведена достатньо професійна робота. Можна припустити, що зібрані докази зможуть довести суду, що справді викрита «злочинна група».

Однак, якщо це так, і суд, розглянувши докази сторони обвинувачення, визнає підозрюваних винними, то дуже прикрим моментом є те, що ці люди є або позиціонували себе патріотами України.

Я маю велике побоювання, що це все буде використане для дискредитації добровольчого руху, волонтерського руху і патріотичних сил загалом.

Поки про замовників не кажуть…

Але головне питання – кому це вигідно?

Кому найбільше вигідно, щоб саме ті сили, які зупиняли агресора у 2014-му, були дискредитовані?!

Один із підозрюваних у «справі Шеремета» – Андрій Антоненко

Ворожі спецслужби можуть використати будь-яку проблему, зіграти на настроях або спровокувати незадоволення, поширити дезінформацію або створити інформаційний привід самі. І на цьому ґрунті спровокувати протест.

Наприклад, є заборгованість по зарплаті учителям, медикам, шахтарям.

Тільки в маленькому Дрогобичі заборгованість перед медиками складає близько 25 мільйонів, а місто може знайти не більше від 10.

Знайдуться «лідери» і гроші під них, які почнуть організовувати людей, щиро обурені підтягнуться і… бюджетники можуть вже проводити акції у Києві.

А на тлі таких акцій у Києві, Путін і Росія може активно просувати тезу, що «Україна не справляється із внутрішньою ситуацією», що «влада неспроможна», що «Україна – фейл-стейт» і тому подібне.

«Агенти впливу» зроблять свою справу, а інші, із найкращих міркувань, підхоплять, поширять і підтримають, «корисні ідіоти» є скрізь і завжди.

– Як з’являються ці «агенти впливу»? Їх вербують?

– Так. Є такі, які давним давно були завербовані й або були непомітними, або ж, навпаки, активно проявляли свою громадську активність, а є такі, яких завербували недавно.

Крім того, є багато людей, які не розуміють, що вони завербовані.

Ну, і як ви можете розуміти, що найперше намагаються вербувати серед тих, кого важко у чомусь запідозрити, тобто серед патріотів, учасників бойових дій, активістів Майдану.

– Як відбувається вербування?

– В залежності від того, яке завдання поставлено, спочатку визначають те, якими ці люди можуть бути, чим вони можуть займаютися, де працювати. Далі формують коло реальних потенційних осіб, які можуть підійти для цієї мети, і починають їх вивчати.

В залежності від того, яка людина, вербування може відбуватися на патріотичному ґрунті, на основі зібраного компромату і шантажу, на основі матеріальної чи кар’єрної зацікавленості, або ж через морально-психологічний тиск.

Використовують усе: ксенофобію до переселенців, ПТСР і зневагу до тих, «для кого війни немає».

КДБ, а тепер і ФСБ, має величезний досвід і практику вербування людей в усіх країнах і в усіх прошарках населення – від студентів-«ліваків» із Кембріджа до пенсіонерів, які живуть по сусідству із потрібними їм людьми, і прямих родичів.

А є люди, я вже казав, які навіть не розуміють, що їх завербували, настільки вдало використовуються їхні переконання, бажання чи мрії.

Наприклад, людина може палко хотіти реалізувати якийсь проєкт, їх хтось підказує, що «є ось такий фонд, там можуть підтримати». Людина звертається туди – при цьому не дуже приглядається, що то за фонд й звідки гроші – її ідею підтримують, дають фінансування, а потім – або прямо шантажують і кажуть «дещо зробити», або вдало скеровують у потрібне русло.

– Чи можна відрізнити спровокований протест від неспровокованого?

– Так. Громадянська активність, як от Євромайдан, визріває поволі. Був внутрішній потяг більшості країни до євроінтеграції…Янукович різко змінив напрямок руху і отримав реакцію суспільства.

Євромайдан: люди в центрі Києва вимагають євроінтеграції. 1 грудня 2013 рок

А у появі спровокованих протестів простежується ланцюжок подій і заяв, які ідуть одна за одною і наростають, як снігова куля. Часом для цього використовується якийсь випадок, а часом привід створюється штучно.