Каждый пляшет по-своему... О специфических особенностях украинской политики (Фото)

Вчора дуже багатьох громадян зачепив вислів Андрей Богдан про мову на сході. Вже його назвали і сєпаром, і зрадником, і колаборантом.
Багатьом не сподобалось і образило те, що якщо регіональна російська мова може повернути Донбас, то можна почати дискусію на цю тему.

Але. Ті самі люди вважали, що сірником для розхитування ситуації на Донбасі стала саме російська мова, яку, нібито прийшов захищати Путін.
Тобто пропаганда поставила акцент. І це - мова.

Але, якщо відкинути цей акцент і спробувати змоделювати ситуацію зворотньо, то навряд чи Донбас повернеться тільки з умови російської мови. Тобто не це головне. Але й не останнє.
Коли я чую від психічно хворої Натал'ї Поклонській про те, що їй в Криму забороняли спілкуватись російською- думаю, що може вона провела там останні роки перед анексією в замкнутому просторі?
В Сімферополі була одна єдина школа-гімназія україномовна. Одна з 41. В Севастополі, мені здається взагалі не було. Викладання в інших школах, інститутах, університеті, діт.садочках- було суто російською. Ніколи ніхто в Криму не зазнавав перешкод в спілкуванні російською мовою. Але російська мова, яку прийшов захищати Путін не зрозуміло, від кого, стала крапкою неповернення.
Це була вивернута і викривлена історія з захистом прав, які ніхто і ніколи не порушував. 
Доречі, я б на його місці знайшла б більш вагомий аргумент. Але він навіть не переймався. Взяв те, проти чого ніхто в Криму ніколи не виступав, і зробив це наріжним камінням. 
Це свідчить про те, що маючи в руках інформаційну зброю, можно геть з усього зробити ядерну бомбу, розриваючу мозок. Навіть з того, про що в повсякденні ви навіть не думаєте. Технологія політичного шахрайства світового рівня.

Багато людей пов'язує російську мову з "руським миром". Але я вам відкрию очі. Є і "україномовний руський мир". Є ті, хто вільно спілкучись рідною українською, працює на ворога, посилюючи розкол в державі і вишукуючи теми для загострення і ворожнечі. Є багато україномовних "державників", які з задоволенням зраджують Україну, обираючи її до нитки і залишаючи народ на жебрацтво. І роблять вони це це свідомо, прикриваючись патріотичними гаслами, вишиванками, гімном і тезами про мовний закон.

Вчора я давала інтерв'ю і теж річ зайшла про мовний закон і Богдана.
Моє ставлення до законів (не тільки цього) таке: поки Парламент буде приймати закони, які будуть вносити розбрат і непорозуміння- ми будемо жити в стані конфронтації. 
Це не означає, що зараз знов треба щось змінювати, щоб знов загострювати ситуацію. 
Але я впевнена.
Не законом треба регулювати мовні відносини. В Конституції вже все написано. Єдина державна. Треба робити такий україномовний контент, який приємно і цікаво (до захоплення) слухати і дивитись. 
Треба піднімати планку до того рівня, коли російськомовні українці будуть шукати наш, український інформаційний продукт, а не налаштовувати спутнікові антени на Росію, щоб забруднювати свій мозок їх агресивною пропагандою.

А для реінтеграції Донбасу, хочемо ми це, чи ні, треба йти на якісь поступки. Не всі там волали за руський мир і не всі радіють від війни. Впевнена, що багато хто мріє на Донбасі повернутись до того, як все почалося і зробити все, щоб цього не сталося. В кінці кінців, краще крихкий мир, ніж добра війна.