Запорожье
Архивы материалов
Актуальные Запорожье
- Безпрецедентно у судовій практиці!.. Трьох з <...>
- Неужели порочные традиции в ГУНП Запорожской <...>
- Заява Запорізької партійної організації Руху <...>
- Наследие команды Буряка в Запорожье (Фото)
- Шляхи української політичної нації і зграї <...>
- Сгусток лжи посетил Запорожье (Фото. Видео)
- І мене в сім’ї великій, сім’ї вольній, новій, <...>
- Запорізький апеляційний суд під підозрою <...>
- До 101-ї річниці Жовтневого перевороту - вибори <...>
- Нардеп Кривохатько VS запорізький губернатор <...>
- Педагогічна проза по запорізьки, або <...>
- Вчора в багатьох містах України пройшли акції <...>
- Чому Запорізька обласна організація РНС не <...>
- Вибори мають бути по-новому. Чи здивує Україну <...>
- Апелляционный суд Запорожской области оставил <...>
- Борьба за убитый Запорожский сквер вышла на <...>
- Знов шаленіє в радісній люті клятий ворог. Який <...>
- К 100-летию фантазии Герберта Уэллса на <...>
- Замість розрахуватися з «Запоріжжяобленерго», <...>
- Все-таки олигарх запорожского разлива Вова <...>
- Протест запорожцев за сохранение сквера <...>
- Запорізька делегація прийняла участь в <...>
- Запорожцям і запорожанкам, хто вважає себе не <...>
- Обращение Вадима Вышинского к трудовому <...>
- Наголос громадянського спротиву на відміну від <...>
- І знову про багатостраждальну <...>
- Звернення до энергетиків Запоріжжя: Перемога <...>
- Запорізька область одна з перших в Україні <...>
- Корень зла кроется в прогнившей выборной <...>
- Гучна перемога громади в Запоріжжі (Фото. Відео)
- Запорожье больше не для запорожцев? Сквер <...>
- Запорізька владна еліта понесла непоправну <...>
- Беззаконие и беспредел украинской власти на <...>
- Партійні кольори в домі Бриля - Самардака <...>
- «Рух нових сил» відмовився грати в криловському <...>
- Запоріжжя багато бачило, але сьогодні сталося <...>
- Стати раком за губернатора Бриля закликав <...>
- Чи мають підґрунтя чутки про агорафобію <...>
- Band on the run, или как по живому «жжот» <...>
- Как же схожи повадки молодой Запорожской элиты <...>
- О криминальной сущности Запорожской элиты на <...>
- На майдані в Запоріжжі революція іде, чи що <...>
- Эдуард Гугнин и Константин Брыль обвиняются в <...>
- Недолуга витівка депутата та чиновника Гугніна <...>
- Запорізька делегація РНС прийшла на сесію <...>
- В Запоріжжі відбувся мітинг «За майбутнє» <...>
- Якщо партія не демонструє власну позицію, то <...>
- Почему в воскресенье я выйду на Майдан Героев, <...>
- Запорожці на марші, або шалтай-балтай ПАП <...>
- Не за горами выборы. «Вата» и «совки» должны <...>
- Ответом тайным репрессиям прокуратуры станет <...>
- Який піп - такий прихід, або тупі та ще тупіші. <...>
- Вконец распоясавшаяся запорожская «вата» под <...>
Що не так в Україні з реформами від бариг (Фото) |
26.12.2018 17:12 ![]() |
Це питання цікавить і Європейський Союз. Тому в співпраці з Європейським парламентом ми підготували короткі нариси ключових реформ та можливих альтернатив. Частину цієї інформації вдалося включити до резолюції Європарламенту 2017/2283(INI) щодо виконання Угоди про асоціацію з ЄС. У ній вперше критикують уряд за проведення реформ, що супроводжуються підвищенням цін, урізанням соціальних допомог та погіршенням доступу до систем соціального захисту. Нижче ви можете ознайомитись із повним текстом аналітики. 1. Реформа енергетичного сектору 2. Реформа трудового законодавства 7. Соціально-економічна гендерна нерівність Реформа енергетичного секторуПлатформа «Старт» Український енергетичний сектор уже значною мірою лібералізовано та приватизовано. Українські власники енергетичних активів — одні з найбагатших людей Європи[1]. Енергетична бідність[2] в Україні — одна з найвищих у регіоні (50—70% населення не можуть дозволити собі достатній рівень енергоспоживання). Українська влада подає реформу в енергетичній сфері як створення «ефективного енергетичного ринку». Але насправді вона слугує інтересам заможних власників активів за кошт бідних споживачів. Зосередимось на реформі газового сектору, бо помешкання в Україні опалюються переважно газом, а рахунки за його споживання є найбільшими витратами домогосподарств на енергоресурси. Саме тут відбулося більше змін. Найстрімкіша реформа в енергетиці — підвищення тарифів на газ для кінцевих користувачів у 7 разів[3]. Це робиться для вирівнювання ціни продажу дешевого вітчизняного газу з цінами на імпортний газ. Але собівартість видобутого в країні блакитного палива становить близько 30 доларів США за тисячу кубометрів, тоді як ціна імпортного — понад 200 доларів США. Ціна українського газу дешевша, бо старі родовища повністю амортизовані, а видобуток потребує менших виробничих витрат, зокрема й на робочу силу. Ми переконані, що ціни піднімають штучно. Саме українські споживачі мають виграти від нижчої вартості обмеженого внутрішнього природного ресурсу, а приведення цін до паритету з імпортними вигідне виробникам. "Щонайменше 50% населення борсаються, аби оплатити рахунки за енергоресурси, отримуючи найнижчу заробітну плату в Європі." Уряд стверджує, що єдина ринкова ціна позбавить газовий сектор корупційних схем. Але натомість подорожчання призвело до таких наслідків: • Рахунки за опалення для кінцевих користувачів стали непідйомними. Оплата в зимові місяці вже складає 20% від середньої заробітної плати. • «Нафтогаз» — компанія, замішана в нескінченних корупційних скандалах, — отримує невиправдано високі надприбутки, як і власники задешево приватизованих видобувних підприємств. Внутрішній конфлікт інтересів Реформи, що шкодять більшості населення, відбуваються через конфлікт інтересів в енергетичному секторі. Наприклад, міністр енергетики, Ігор Насалик, володіє значними енергетичними активами. Президент Петро Порошенко призначає регуляторів енергетики, хоча ще триває судовий процес щодо володіння прибутковою газодобувною компанією, в якому він бере участь. Можливо, найбільш кричущий конфлікт виник, коли головою Національної комісії з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) 2014 року призначили Дмитра Вовка — 25-річного керівника однієї з президентських компаній без досвіду роботи в енергетичному секторі. Саме він затвердив різке підвищення тарифів на газ. Потім його змістили з посади нові члени НКРЕКП – ті, хто представляє інтереси власників енергетичних активів, а не споживачів енергії. Цей систематичний конфлікт інтересів в енергетичному секторі призводить до приголомшливого контрасту між енергетичною бідністю споживачів і багатством, накопиченим виробниками. Щонайменше 50% населення борсаються, аби оплатити рахунки за енергоресурси, отримуючи найнижчу заробітну плату в Європі, а винагороду одного з керівників НАК «Нафтогаз» збільшили до понад 30 тисяч євро на місяць. Що робити з енергетикою? Незалежний регулятор для балансу інтересів Одним із рішень може бути реформа національного регулятивного органу. Він має стати справді незалежним і дбати про баланс інтересів при встановленні тарифів на газ. У державах ЄС регулювальні органи захищають інтереси як споживачів, так і виробників енергоресурсів. Так вони дотримуються вимоги незалежності. Україна ж оголосила про зближення з енергетичним ринком та законодавством ЄС, тож має виконувати й такі вимоги. Незалежний від приватних інтересів та політики регулятор зможе перебалансувати інтереси та вирівняти всі перекоси. Технічні та методологічні рішення для справедливішого й ефективнішого встановлення тарифів розроблялись по всьому світу. Наприклад, у Франції обмежили максимальну ціну на дешеву у виробництві атомну енергетику. Є також нові, «стимулювальні» методології, які дозволяють як регулювати ціни виробників, так і передавати вигоди споживачам. Але це вимагає політичної волі, а ще треба усунути вплив інтересів великого бізнесу з політики. Реформи трудового законодавстваУкраїнській уряд не в змозі вирішити проблему незадовільних умов праці. Це призводить до маргіналізації населення та трудової, зокрема й нелегальної, міграції. Близько 3,2 мільйонів українців постійно працює за кордоном, число сезонних працівників сягає 9 мільйонів. Україна має найнижчий рівень зарплат у Європі (в середньому 240 євро на місяць) і слабкий захист праці. Але держава послідовно бореться з профспілками, використовуючи для цього навіть національну службу безпеки. У сфері трудових відносин треба вирішити такі проблеми: 1. Обмеженість права на страйк Провести законний страйк неможливо через забюрократизовану процедуру. Примирні процедури мають тривати близько 60 днів. Але, наприклад, у половині країн ЄС процедури обов’язкового примирення й арбітражу немає. Працівники сфери транспорту України взагалі позбавлені права страйкувати всупереч статті 11 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
Ці обмеження слід зняти. Потрібно заборонити власникам призупиняти колективні переговори в суді, адже такі переговори не порушують їхні права. Працівники мають отримати право негайного страйку через неоформлення трудових відносин або невиплату зарплати. 2. Недопустиме втручання спецслужб Служба безпеки України систематично тисне на професійні спілки. Це стеження за головами та активістами незалежних профспілок, виклик голів профспілок на допит до слідчих СБУ, зобов'язання роботодавців повідомляти СБУ про будь-які профспілкові та робітничі акції. Це порушує фундаментальні права людини, обмежує право на асоціацію, перешкоджає соціальному діалогу, неприпустимо у правовій та демократичній державі. Україна має припинити силовий та неправовий вплив на суб'єкти громадянського суспільства з боку будь-яких правоохоронних органів. 3. Безкарність роботодавців за крадіжку зарплат В Україні борг по заробітнім платам перевищує 2 млрд грн, і 50% боржників — економічно активні підприємства. Одна з причин у тому, що в нашій країні роботодавця можуть покарати лише в разі «навмисної та безпідставної» невиплати зарплати. В європейських країнах такі категорії відсутні. Кримінальний кодекс України передбачає максимальне покарання за невиплату зарплати до 5 років позбавлення волі. А, наприклад, у Словацькій Республіці несплата зарплати чи вихідної допомоги може каратись тюремним ув'язненням до 12 років. Як це передбачено Директивою 2008/94/ЄС, в Україні треба заснувати Фонд гарантування зарплати для виплат у разі ліквідації, банкрутства або систематичної невиплати зарплат. Невиплата заробітку порушує право на справедливу й задовільну винагороду та право на гідний життєвий рівень, гарантовані Загальною декларацією прав людини. 4. Безправні інспекції праці Зупинити небезпечне виробництво може тільки суд, а для цього потрібно кілька місяців. У 2017 році скасували регулювання перевірок охорони праці та пожежної безпеки. Внаслідок прогалин у законодавстві інспектори не можуть зупинити виробництво через порушення охорони праці навіть в суді, а перевірку пожежної безпеки можуть взагалі не допустити. Цією ситуацією користуються такі компанії, як «АрселорМіттал». Ми вважаємо, що інспекторам праці слід повернути право зупиняти роботи, як це передбачено в Чехії, Данії, Румунії. Це особливо важливо для захисту вагітних і молодих мам. До речі, у сусідній Румунії неодноразовий недопуск інспекторів тягне за собою на кримінальну відповідальність. Якщо інспектор виявив неоформлених працівників на будівництві, то він повинен зупиняти виробництво. Це передбачено в Італії. Наступним кроком має стати передача профспілкам прав інспекторів праці. Адже нинішня система контролювальних органів неефективна через нестачу персоналу та корупцію. 5. Небезпека атипових відносин Працівники залишаються незахищеними від застосування строкових відносин. Україна не запровадила жодного запобіжника проти зловживання послідовними строковими відносинами (постійне переукладання контрактів на роботу з обмеженим терміном), що передбачає директива 1999/70/EC. У нас немає вимог до об’єктивних підстав поновлення договорів, обмеження максимального терміну трудових відносин або кількості їх переукладень. Уряд переводить на строковий найм цілих професій. Останні зміни дозволили примусово переводити всіх артистів України на такі контракти. У багатьох країнах ЄС є вибір — укладати строкові контракти чи постійні. У Франції 56% митців мають безстрокові відносини, тоді як у сусідніх з Україною державах до 95%. У Бельгії строковий договір з митцями можна переукладати обмежену кількість разів. Слід запобігти підміні трудових відносин цивільними, зокрема з будівельниками. В цій сфері часто стаються смертельні випадки, але сім’ям загиблих не виплачують компенсацію через неоформлену належно працю. На гірничо-металургійних комбінатах частішають зловживання позиковою працею (аутстафінг). За нинішнім законодавством, всю відповідальність несе компанія, яка надає своїх працівників, та може бути «одноденною фірмою».
Законодавець повинен запровадити відповідальність роботодавців у таких відносинах, як цього вимагає Директива 2008/104/EC. 6. Недоступне правосуддя Працівники рідко звертаються до суду, бо це неефективно через тривалість процесу (у Києві справа про скасування догани може розглядатися один-два роки), брак компетентних у трудових спорах суддів, необхідність сплачувати судовий збір із більшості справ (мінімум 24 євро за скасування догани). У Словенії та Німеччині судовий збір у трудових спорах нижчий, ніж у цивільних справах, а в Іспанії та Британії його взагалі немає. Важливо скасувати судовий збір у будь-яких трудових спорах, а законодавство маєзабезпечити презумпцію правоти працівника. Треба розглянути ідею створення трудових судів, які існують у Австрії, Великобританії, Данії, Іспанії, Франції, ФРН, Швеції. до змісту Освітня реформаГанна Куровська, Вікторія Мулявка Шкільна освіта Щоб забезпечити вищу якість освіти в селах, треба закрити малочисельні школи, а натомість організувати опорні заклади. Учнів же треба возити до місця навчання. Таким є стратегічне бачення Міністерства освіти і науки України. В результаті з 2014/15 по 2017/18 навчальні роки закрили близько 1400 шкіл. Проте учнів у цей період стало більше, а це значить, що збільшились класи та навантаження вчителів в опорних школах (дивіться рис. 1). Крім того, проблему з підвезенням учнів, особливо з віддалених місцевостей, остаточно не вирішили. Рис. 1. Кількість загальноосвітніх навчальних закладів та кількість учнів (Державна служба статистики 2018).
Післяшкільна освіта В Україні вищу освіту має менша частка людей, ніж у Європі. Попри це, політика влади спрямована на ще більше скорочення навчальних місць. Тут використовують такі міфи. • Роздута вища освіта як пережиток радянської системи. Насправді студентів стало більше вже після розпаду Радянського Союзу з появою приватних послуг. До того ж неправдивим є той факт, що 80% українців мають вищу освіту. 2010 року таких було лише • Потрібно скорочувати кількість університетів через демографічні причини. Показник народжуваності коливається залежно від соціально-економічних умов. Народжуваність вже впала через кризу, як можна побачити на графіку. Рис. 2. Кількість народжених у тис. осіб (у дужках позначено потенційний рік вступу до університету) (Державна служба статистики 2017). Закриття університетів в моменти спаду є зручним механізмом скорочення видатків на освіту. Однак ніщо не гарантує, що в часи соціально-економічного підйому ці заклади знову будуть працювати. • Вища освіта не відповідає умовам ринку праці. Основна проблема — економічний застій та брак висококваліфікованих робочих місць, а не кількість випускників.
Через останні реформи скорочується кількість ВНЗ та студентів. Державне фінансування орієнтується на підтримку кращих закладів та найуспішніших учнів. В умовах обмежених економічних можливостей це звузить доступ до вищої освіти для дітей з бідних сімей. Це відбудеться в першу чергу через скорочення бюджетних місць та частки отримувачів академічних стипендій. У 2016 році із Закону України «Про вищу освіту» виключено положення про фіксовану кількість отримувачів академічних стипендій (від 2/3 до 3/4) серед тих, хто навчається за кошти державного бюджету. Наразі це 45%, а є плани Міністерства фінансів зменшити цю частку до 15%. У першому семестрі студенти отримують або ж не отримують стипендії за рейтингом вступних балів, що із самого початку ставить їх у нерівні умови. Із закону, також, прибрали норму про прирівняння розміру стипендії до прожиткового мінімуму. Хоч стипендія була збільшена із 800 до 1100 грн (а зараз ще й індексується до 1300 грн), прожитковий мінімум в грудні 2018-го становить 1853 грн. Отже, розмір академічної стипендії майже на 30% менше прожиткового мінімуму — суми, що забезпечила би базові потреби життя. • Переведення коледжів, технікумів, ПТНЗ на фінансування місцевими бюджетами та/або передача коледжів/технікумів на баланс університетів. Є ризик для автономії та загалом існування таких навчальних закладів через нестачу коштів у місцевих бюджетах. Адресність розміщення бюджетних місць, а заразом і фінансування ВНЗ та ПТНЗ за принципом конкурентності (більше заяв — більше бюджетних місць) загрожує концентрацією потенціалу в кількох найпрестижніших університетах разом із занепадом та відмиранням периферійних ВНЗ. Це знизить доступ до освіти та призведе до зникнення наукових напрямків та наукових шкіл у таких ВНЗ. до змісту Пенсійна реформа1. На початок 2018 року дефіцит Пенсійного фонду (ПФ) в Україні склав рекордну для країни суму — 141 млрд гривень. Передусім це сталось через колапс на ринку зайнятості. Сьогодні в Україні переважає неофіційна робота, а через високу завантаженість і низькі зарплати в першу чергу молодь і жінки масово перейшли на фриланс. По-друге, не на руку пенсіонерам грають і самі роботодавці, запроваджуючи для робітників «білі» і «чорні» зарплати. Подібна практика в Україні дозволяє трохи збільшити невисокі зарплати й водночас обходити або мінімізувати відрахування до Пенсійного фонду. 2. Головним аспектом пенсійної реформи став поступовий перехід від солідарної системи до накопичувальної. Завдяки накопичувальній системі робітники після настання пенсійного віку спочатку матимуть можливість отримувати одразу дві пенсії: за вислугою років із ПФ і свої накопичення за роки праці (до 7 % внесків до ПФ від офіційної зарплати). Але за даними Міністерства фінансів, з 2007 по 2017 рік інфляція склала 386,4 %. Ці дані говорять лише про одне: навіть якщо з наступного року двадцятирічний працівник візьметься старанно збирати на старість, через 40 років тисячі гривень з його «фонду» можуть перетворитися на копійки.
3. До впровадження пенсійної реформи для отримання «мінімальної пенсії» (1452 грн або 47 євро) потрібно було відпрацювати 15 років стажу до 60 років (для чоловіків) і до 58 років (для жінок). У робочий стаж зараховувалися роки, проведені в декреті, навчання на бюджеті на денній формі, підвищення кваліфікації та праця фізичних осіб — підприємців. Після реформи з 2018 року мінімальний страховий стаж повинен становити 25 років (було 15). Якщо виходити на пенсію пізніше норми — в 60 років для жінок і в 63 роки для чоловіків — необхідний страховий стаж скорочується з 25 до 15 років. Якщо ж робити це після 65, то для отримання пенсії знадобиться менше ніж 15 років стажу. До 2028 року мінімальний страховий стаж повинен збільшитися до 30 років для жінок і до 35 для чоловіків. Де-факто ж сьогодні трудових книжок, які офіційно підтверджують наявність страхового стажу, немає у багатьох трудящих навіть до 30-річного віку. А це означає, що про належну пенсію за вислугою років варто забути. Водночас у законі про пенсійну реформу про створення додаткових робочих місць для тих, хто не дотягнув до потрібного трудового стажу, не сказано ні слова. 4. Якщо на момент досягнення пенсійного віку в людини для отримання пенсії не вистачає кількох років страхового стажу, один рік праці можна купити за 17 тисяч гривень, а місяць — за 1408 гривень. Але при середній заробітній платі, яка в Україні становить 7 тисяч гривень, віддати державі 17 тисяч за рік страхового стажу майже неможливо. 5. Зниження ваги трудового стажу в розрахунку пенсії (з 1,35 % до 1 % за кожен рік роботи) при нинішніх «білих» зарплатах у країні призведе до того, що навіть після 25 років трудової діяльності пенсії будуть нижчі за прожитковий мінімум. 6. Реформа скасовує право на призначення пенсії за вислугою років для працівників освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, прокурорських працівників та інших категорій, які раніше могли виходити на пенсію достроково — за 5—10 років до пенсійного віку. У працівників галузі освіти, охорони здоров’я й соціального захисту середня заробітна плата в 1,5 раза менша, ніж у промислових та фінансових галузях. Тому доплати в пару тисяч гривень до пенсії були для них одним із небагатьох шансів отримати хоч якусь компенсацію від держави. до змісту Медична реформа
|
ID: 18455

Поиск ...
--------------
На блоге Вадима Вышинского открыта новая рубрика - "Клуб по интересам". Рубрика содержит широкую подборку книг по военно-исторической, политической и бизнес-тематике. |
Новые комментарии
- Из лагеря коллаборантов и пред...
Ну что здесь скажешь, от 5 до 10 лет лишения свобо...
26.05.22 14:49 - Миротворцы блин... Премьер-мин...
Повеяло козлятиной... Хотя народ не пропащий, то е...
26.05.22 14:05 - Запорізька єпархія УПЦ на свої...
Сейчас, кто посещает здания построенные под церков...
26.05.22 11:13 - Северодонецк и Мариуполь, схож...
Сьогодні ми втратили місто Світлодарськ. Ворог вед...
25.05.22 19:55 - Осторожно, двери закрываются.....
“и не менее подробно промолчала мадам Меркель”. Хо...
25.05.22 18:50 - Про злодіїв та зрадників: Медв...
Служба безпеки України викликає Арсенія Яценюка, О...
25.05.22 18:40
- Сьогодні ховали совість Енергодара ...
- Україно-грузино-американська ...
- Спільноту запорізьких ...
- Был в Запорожье ...
- Курорти Запоріжжя під прицілом?
- Запорізький теплобог Грек такий ...
- Запорізький восьмидесятирічний ...
- Восьмидесятилетний инвалид два ...
- Слухи о скоропостижной кончине ...
- Перепоховання Нестора Махна в ...
- Любовь и голуби по-запорожски. ...
- Какое запорожцам дело до ...
- Партійці Руху нових сил пікетували ...
- Провокация братьев Кальцевых. ...
- Запорожье нуждается в ...
- Неужели нужно ждать, чтобы клюнул ...
- Доктора, профессора, медицинская ...
- Запорожская Гуляйпольщина сегодня. ...
- Скоро выйдут из избы здоровенные ...
- Запорізький відгук на трагедію в ...
- Нынешний День Победы в Запорожье ...
- Замолвим слово за СБУ. В ...
- Никто не даст Запорожью ...
- Лякливі щури завжди тікають ...
- Відстань до людей стала небезпечно ...
- Без единения Запорожскую не ...
- Типовий запорізький політичний ...
- Воскресное занимательное чтиво ...
- Новая провокация из президиума ...
- Недільна перекличка «Запоріжжя – ...
- Обережно - провокатори переїхали з ...
- Приключения запорожского ...
- День народження ВЕЛИКОГО КОБЗАРЯ в ...
- Запорожье с неизвестной стороны. ...
- В Запоріжжі два в одному. Біля ...
- Как концерн ГТС обкрадывает ...
- Воскресный митинг «За будущее» в ...
- Один из когорты спартанцев: ...
- Вече постановило – надо менять ...
- Міждержавна катівня ...
влажность:
давление:
ветер:
Вход
Информация по сайту
Пользователи : 11Статьи : 4564
Просмотры материалов : 16993559
