Про воєнний стан: якщо б я був в президентській шкурі і не тремтів би за неї, і не мав барижні наміри...Шкода, але я не президент

Звісно, легко критикувати президента, не будучи в його шкурі. Щоб я робив? (обережно, лонгрід!)

Безумовно, я теж би використав нинішню ситуацію, як привід для введення правового режиму воєнного стану. Я би постарався, щоб, як мінімум, був юридичний факт введення Україною ПРВС у відповідь на агресивні дії Росії.

Чому це важливо? Тому що ми боремося на світовій арені за визнання подій на Сході російською агресією, а не громадянською війною. І частина світу, на жаль, нам не вірить.

Один із найбільших аргументів наших ворогів – у на прописана Конституція так, що у разі агресії чи навіть тільки загрози агресії ОБОВ'ЯЗКОВО президентом вводиться ПРВС. Те, що цього не було зроблено, а натомість придумують усякі АТО чи ООС, при цьому не розривають дипломатичні стосунки з РФ, не припиняють активну торгівлю, не вводять обмеження на переміщення на україно-російському кордоні (хоча б візові) – це і є, на думку проросійських сил, свідченням того, що війна на Сході є громадянською.

Знову-таки, визнання війни громадянською – це те, до чого Путін примусив Порошенка у 14-му і на початку 15-го, шляхом воєнного шантажу заставив підписати Мінські угоди, де саме як громадянська війна трактується усе, що відбувалося в ОРДЛО.

Можна по різному оцінювати те, що тоді сталося. Можна сказати, що Порошенко тоді зрадив. Можна сказати, що вдало обманув Путіна. Але нині задача одна: показати юридичними діями усьому світові, що у нас – агресія Росії.Для цього, зокрема, треба ПРВС.

Власне, я б на місці Президента по-людськи зібрав би кулуарно голів фракцій, і пояснив би їм свій план. Дав би гарантії, що виборчий процес, свобода слова не постраждає. Узгодив би з ними строки і географію.

Я даю 100% гарантії, що усі фракції б підтримали. Так вже було в ситуації з набагато більш дискусійним та складним питанням.- по наданню Томосу. І тоді після зустрічі в АП усі виступили єдиним фронтом, і українцям було не соромно за свою державу і свою владу.Так само усі б підтримали і воєнний стан.

***

Далі. План по введенню ПРВС я б обговорював би спочатку з військовими і представниками "громадянського військового суспільства", а вже в другу чергу – з піарниками і медійниками. Бо найголовніше, що ми мусимо розуміти у зв'язку з ПРВС – це ДЛЯ ЧОГО його вводити?

Для чого потрібні "спрощені" правові норми ПРВС? Для того, щоб швидко здійснити певні дії у військовій площині. Зараз жодна з таких дій не анонсована.

Військовим проектом, для котрого на кілька місяців варто було б вводити ПРВС, міг би стати план з термінового створення морського щита України. Адже очевидно, що Росія може вдатися до подальших агресивних дій на морі – блокування портів, десант на узбережжя. Для оборони від такого роду агресії слід створити укріплення на берегах, побудувати дороги для того, щоб ми могли швидко перекидати сили для боротьби з десантом, створити бази для розміщення сил, котрі будуть протистояти десанту тощо.

Звісно, слід було провести маневри, відпрацювати мобілізацію як таку, і конкретні дії по захисту узбережжя у взаємодії флоту, сухопутних сил і територіальної оборони.

Слід було б провести інвентаризацію цивільного флоту – щоб ми знали, які судна і у яких межах ми можемо використовувати. Для цього можна було б так само зробити у тестовому їх залучення до потреб збройних сил і військово-морського флоту.

Це був би хороший тест-драйв воєнного стану з конкретною ціллю на користь обороноздатності країни. Водночас – миролюбною та підкреслено неагресивною.

За короткі строки можна було б провести міні-перепитцію з протидії російській повномасштабній агресії, котру Путін продовжує готувати проти нас.***Ех, шкода, що у президента інші плани.

Ігор Луценко, blogs.pravda.com.ua