На питання: "Чому президент мовчить, що йому підсунули фейкового героя?" Відповідь: "Бо він сам такий"... (Фото)

Поки сім'ї загиблих добровольців судяться за визнання їх загиблими на війні, держава створює фейкових АТОвців і малює з них фальшивих героїв.

Півроку тому був суд, на який вінницькі активісти дружно ходили. Мати загиблого 19-річного Жені Костюка ( Шльоцика) - добровольця з ДУКу судилась з МІністерством оборони, щоб держава визнала, що її син загинув на війні. Держава в особі Міністерства оборони подавала на апеляцію але програла. В залі плакали усі: побратими, волонтери і рідні Жені.

Коли Легат з ДУКу загинув, йому було 23, Гуцолу -27. Ще були десятки і сотні тих, хто загинув так і не отримали УДБ бо були добровольцями. По деяких суди уже закінчились, по деяких тільки починаються. Держава судиться з сім'ями загиблих  добровольців, щоб юридично заперечити, що їх смерть від поранення пов'язана з захистом України.

Чому я згадую цю історію? Вчора закінчились Ігри Нескорених. Ігри для тих, хто пройшовши через пекло війни, отримавши важкі травми, знайшов у собі сили жити. Бо Ігри Нескорених для того і були зроблені, щоб  воїни через тренування та змагання знайшли в собі сили почати життя знову...без війни.

Один з учасників виявився фейковим "добровольцем", який не може назвати ні свій підрозділ, ні побратимів, ні бій, в якому він був покаліченим. Це Олександр Бєлобоков з Маріуполя.Той, хто приніс Україні одну золоту і одну бронзову медаль. Саме для медальок його і відібрали...І Міністерство оборони і маріупольська волонтерка Марія Подибайло і 8 добровольчий батальйон АРАТТА в один голос твердять, що Бєлобоков воював, правда де, не розкривають. Мовляв, супер секретний розвідник на завданні. І  їм чомусь вірять і без судів, і без нотаріальних свідчень побратимів  (тільки тих хто з УБД) і без довідки з АТЦ . Виявляється для "особливого" Бєлобокова, на відміну від загиблих хлопчиків добровольців, ніяких доказів не потрібно. Просто воював та й по тому...

Перша підозра виникла, коли на його сторінці у ФБ з'явилось фото, де він готується до змагань. На ньому у квітні 2018 року була футболка "олімпійське золото росії".

Потім виявилось, що є ціла група волонтерів, АТОвців та журналістів, які намагаються дізнатись правду. Я долучалась до них. Ми безуспішно шукали хоч когось, хто воював з Бєлобоковим. Командир 8 підрозділу УДА АРАТТА Червень дав лист, що Белобоков був з ними але сам підрозділ від фейкового ветерана відхрестився.

"Не служив, не знаємо, не бачили, точно не наш", - твердили нам у відповідь на фото ГУРівці, які були під Маріуполем у 2014, азовці, хлопці з 72 -бригади та львів'яни з Нацгвардії. Усі ті, хто хоча б були недалеко від Маріуполя і близько не чули про Олександра Бєлобокова... Поки  один з маріупільських бійців не відписався: "Так знаємо його, він по п'янці під винт катера потрапив. Ніякий він не боєць"

Потім ми знайшли свідків -спортсменів  з якими до війни тренувався Бєлобоков. Вони стверджували, що про те, що "фальшивий" ветеран потрапив під катер, знало заледве не пів Маріуполя. Потім була прес конференція, на яку сором'язливо не прийшли журналісти провідних каналів. За день до прес конференції перестав брати трубку Юрій Бутусов, головний редактор "Цензору", людина яку я дуже поважала, хоча перед цим пообіцяв допомогти з розповсюдженням інформації.

В приват знайомі журналісти  мені писали: "знаємо, знають усі але тема делікатна тому... соррі".

Але все таки прес-конференція відбулась і маріуполець Олександр Лашин озвучив те, що ми уже знали: "Бєлобоков отримав побутову травму, коли катався на катері".

Потім у ЗМІ з'явилась історія хвороби Бєлобокова, яка була доказом, що травма його побутова.

Але всі навколо мене робили вигляд, що нічого не сталось. Всі, кому надсилала статтю у приват писали щось на кшталт: "ну знаємо, влада - п...си, промовчать як завжди, зроблять вигляд, що нічого не сталось бо така зараз ситуація і влада" Та й по тому...

Після публікації ні організатори ні сам президент нічого не зробили, що відізвати фейкового цілком здорового  переможця, який змагався з покаліченими ветеранами.

Журналісти видання "theБабель"   показали історію хвороби практикуючому травматологу Андрію Гвоздинському.

Резюме лікаря однозначне: це не мінно-вибухова травма.

"Мінно-вибухові рани мають характерний вигляд: рвані рани, з величезними дефектами м'яких тканин, кісток, та наявністю багатьох сторонніх тіл. В історії хвороби Бєлобокова в підпункті status localis описана звичайна травма, і немає жодних згадок про сторонні тіла, які повинні були б виявлені при бойовій травмі. На підставі цього також можна зробити висновок, що травма має звичайний характер і до бойового поранення не має ніякого відношення.

 Обстеження за допомогою рентгену. При рентгенологічному обстеженні у випадку мінно-вибухових травм на знімках відмічається велика кількість сторонніх тіл і їх локалізація. Це полегшує хірургу шукати та видаляти їх, якщо це можливо і доцільно. Лікарям не вдається видалити всі уламки, іноді травматизм такої операції перевищує важкість самої травми, і можна нанести ще більше шкоди організму. Деякі уламки залишаються на все життя, вони капсулюються сполучною тканиною, і в рідких випадках через роки, а деколи десятиліття починають заважати. Тільки тоді їх видаляють. Відповідно, навіть через десятиліття при рентгенограмах у пацієнта ці металеві уламки чітко візуалізуються.

У Бєлобокова в описі рентгенограм, які зроблені в лікарні під час його перебування у стаціонарі, немає жодного слова про сторонні тіла. Видимі лише переломи кісток та уламки кісток. Це підтверджує, що травми були звичайного характеру і не мають жодного відношення до мінно-вибухової травми."

Тобто є беззаперечні докази, що Бєлобоков - брехун, який користуючись довірою та зв'язками, намалював собі історію ветерана війни на Сході, щоб виступати на змаганням поранених бійців.

І знову всі зробили вигляд, що нічого не сталось. Мовчать організації ветеранів АТО, мовчить вся президентська братія, сором'язливо відводять очі від мої постів знайомі волонтери: "Не тема, всі знають, спочатку було відомо, та ж отримав для України золото...ітд. ітп." 

Президент теж,  декларуючи про Армію, радісно називає кругленьку цифру  у 20 медальок  і теж навіть не запинається від того, що один з його розпіареної армії, реально зашкварний.

Мені хочеться кричати від в'язкої брехні навколо але ніхто мене не чує, не бачить і не хоче бачити. Брехня в'їлась в мозок, зрослась з кістками , засліпила очі...

 На війні 19 -річний Женя Шльоцик вів щоденник. 

Нездовго до своєї смерті хлопчина  написав:

"….На межі життя і смерті ти починаєш розуміти саму цінність речей і прожитого часу.
А насправді
помирати не страшно,
страшно вижити."

Батальйон ОУН 2014-2015
Донбас
с. Піски"

Як же ти насправді правий, хлопчику... Як же ти правий

Після того як стаття уже була опублікована, мені на Вацап прийшли з невідомого номера виписки з хвороби Бєлобокова:

"Опубликуйте, пусть ребята знают"

Ну ось опублікувала ...

Таїса Гайда, enigma.ua