День народження ВЕЛИКОГО КОБЗАРЯ в Києві і в Запоріжжі. «Прогулка с удовольствием и не без морали» (Фото)

204-та річниця від народження Великого нашого Кобзаря Т.Г. Шевченка проходить тенденційно. Тенденція та полягає в тій обставині, що рік від року, починаючи з березня 2014-го урочистостей все меншає, а псевдореформ все більшає.

Мабуть до того ж якось ніяково стало президентові Порошенку, що сьогодні навіть не прийшов до парку ім. Т.Г. Шевченка, куди всі три попередні роки президенства заглядав 9 березня щоб покласти квіти. Так просто прислав клерків з власної адміністрації з вінком від президента і все!..

Замість дійсного прояву поваги до славетного українця та солов’їної мови, нащось друкують самого великого в світі двометрового «Кобзаря». До того ж президент офіційно відрікся від оголошення 2018 року роком української мови. Знову невдало збрехав щось на кшталт, що українську мову треба поважати й розвивати кожного дня… Чого ж тоді було проводити рік російської мови й рік англійської?

Чи може ніяковість тут ні до чого? Може злякався пан президент зустрічі з невдоволеним народом? Інакше навіщо було застосовувати такі безпрецедентні заходи щодо допуску громадськості до пам’ятника Великому Кобзареві: акредитацію (перепустки) для входу аби заходили тільки «нужниє люді», паркан по всьому периметру парку аби не чути було ясновельможному вуху як хто крикне якогось прокльону, встановлення металодетекторів на імпровізованих брамах впродовж паркану, вже звично неймовірна кількість охорони з поліції та нацгвардії впродовж всієї довжини огорожі.

Та що поробиш як «і на старуху буває проруха»!.. Горді «орли авакова» знов вхопили облизня. Проґавили дірку в поліцейській облозі збоку Володимирівської. Цією проріхою в оточенні і в офіцерських головах не забарилися скористатися ненависні режиму оті нові «рухівці з нових сил та визволення», щоб їм!.. Першими через поліцейський паркан переплигнули хлопці-добровольці з батальйону «Донбас», а за ними вже й ті, хто зміг подужати півтораметрову висоту. Ото бісові діти! Бесплатно й без акредитації добилися до самого пам’ятника. Така хоробра та завзята витівка, що аж аж здалося, ніби суворе чоло в пам’ятника трохи розгладилося та за підбадьорливою посмішкою трохи піднялися вуса.

Таких набралося «порушників» чинного режиму монополії Порошенка на історичні пам’ятки та пам’ятники набралося десь із сотні дві. Не стали марнувати час. Швиденько розгорнули банери про відставку президента Порошенка, генпрокурора Луценка, антикорупційний суд та дострокові вибори. Для тих, хто не знає української окремо написали англійською «Порошенко не мій президент» - «Poroshenko not is my president». Так й залишилися стояти, очікуючи на омріяну зустріч з президентом, а щоб не нудьгувати, то подякувавши за гостинність та поздоровівши КОБЗАРЯ з днем народження, провели свій мітинг за відставку президента.

Тож не президент, ні прем’єр власною персоною з’явитися перед людські очі не насмілилися, а гайдуки – поліціянти та нацгвардійці в свою черги не насмілилися бити і громити. Мабуть бронзового КОБЗАРЯ злякалися… І є за що! Бронзовий кулак одним махом розплющує десяток шоломів. Голів не шкода, але за казенне майно відповідати прийдеться.

А що в Запоріжжі? Наше міське та обласне керівництво традиційно ще від часів губернаторства Петрова не полюбляє 9 березня. Мабуть дуже викладаються в переддень святкування Жіночого свята. Цього разу, щоб не псувати собі чотири святкових дні, провели щось подібне до ритуального святкування в середу 7 березня біля погруддя Т.Г. Шевченка що поряд з Шевченківською райадміністрацією. Не було ані перших керівників області та міста, ані навіть їхніх заступників. Процесію з корзинами квітів очолювала голова апарату ЗОДА Зінаїда Бойко. Активної громадськості не було – ті люди традиційно святкують окремо від офіційного начальства і в належний день 9 березня. Та не цього разу…

Сьогодні громадськість до погруддя не прийшла. Всі звикли до ініціативи з цього приводу партійної організації ВО «Свобода» та «Просвіти». Що з ними сталося, говорити та сперечатися можна багато, але ясно одне – щось з ними твориться негарне. Ті спасували, а серед інших ініціатора не знайшлося. Звідси й результат. Замість участі в урочистостях п’ятеро патріотичних депутатів обласної ради Єгор Семенков, Владислав Марченко, Василь Хвостак, Сергій Знаменський і Юрий Ружин записали досить кумедний відео ролик, де кожний з них похизувався знанням шевченківської поезії декламуванням по одному рядку. Ото так замість участі в ознаменуванні річниці поета 9 травня. Мабуть подалися в святкові мандри. Що ж, і таке потрібно після напружених сесійних баталій в залі засідання…

Та не все так погано. Замість зборів громадськості відбувся захід з відкриття нового, вже другого за рахунком бюсту Т.Г. Шевченка в Запоріжжі. Пам’ятник встановили біля будівлі театру юного глядача. Цікаво, що бюст було зроблено на кошти двох добродіїв - Тараса Мацюка – голови ГО «Золоті леви чорної сотні», і хто б подумав – нашого земляка, голови Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Юрія Артеменка! А ви думали, він тільки відбирати ліцензії в телеканалів за критику влади вміє?.. Юрій Артеменко сам прибув на відкриття, та був присутнім на урочистостях разом з народним депутатом Ігорем Артюшенком. Присутнім на відкритті мало бути трохи ніяково за міську владу, що не зголосилася навіть на пристойний постамент замість виконаного з червоної цегли. Та що поробиш, якщо Т.Г. Шевченко для нашої влади ніколи й не був об’єктом особливої уваги, бо дуже не полюбляв чиновників за їхню запопадливість, казнокрадство та презирство до простого люду.

От і змушені сторонні люди (Ю. Артеменка вже давно можна вважати киянином) піклуватися про культурну та історичну пам’ять Запоріжжя. Місцева влада за всю зиму не спомоглася навіть відновити паркан навкруг знаменитої груші, що під нею ночував Великий Кобзар під час відвідин нашого міста.

Який же можна зробити висновок після нашої «прогулки с удовольствием и не без морали»? Не наша це влада! Не міська й не обласна. Знай собі травить собі місто, ріку й навколишнє середовище отруйними заводськими викидами, рахує з того «чорний нал», та й чхає на все національне з висоти президій та крісел. Манкурти одним словом…

Вадим Вишинський, координатор Запорізької обласної організації політичной партії "Рух нових сил Михайла Саакашвілі"