СБУ попереджає, а ми й так знаємо… УПЦ МП має зв’язки з ФСБ

За словами заступника голови СБУ Віктора Кононенка, "найперспективнішим, на думку представників російських спецслужб, є роздування протистояння в українському православ'ї.

Саме на провокування загострення у цьому напрямку будуть спрямовуватися зусилля найближчим часом". Для цього росіяни планують використовувати наявний арсенал підконтрольних церковних і навколоцерковних організацій, а також тему патріотичних структур.

Кононенко попередив: СБУ фіксує налагодження контактів в цьому напрямку і готовність російської сторони для передачі коштів на виконання подібних замовлень, зокрема, спецслужби Росії планують використовувати релігійні організації УПЦ Московського Патріархату для провокацій, метою чого є роздування конфлікту між віруючими.

Такий розвиток подій абсолютно реальний, тому що функцію, яка мала виконати держава, але не виконала, змушені брати на себе громадяни. Роблять вони це по-різному: одні просто бойкотують церкви Моспатріархії, інші блокують їх, але знайдуться і погромники. За гроші чи з патріотичних міркувань – питання другорядне, адже і ті, й інші забезпечать яскраву картинку для телеканалів.

Судячи із заяв і дій УПЦ МП, там добре готові до подібного сценарію. Більш того, він їх влаштовує. Ще трохи, і церкву Онуфрія в Москві проголосять "мученицею". Коли це станеться? Не обов'язково каталізатором буде захоплення Києво-Печерської або Почаївської Лаври, може бути навіть силове виселення так званого "Десятинного монастиря" - МАФа в історичній частині столиці, який споруджено на захопленій земельній ділянці.

Київрада нещодавно підтримала петицію про знесення цієї споруди, залишилося загнати туди екскаватори. Інша справа, що цього робити ніхто не хоче – поліції морока, бо треба брати під охорону територію, розганяти промосковських богомолів і православних "тітушок", і зрештою поліцейські будуть крайні, мер Кличко, схоже, сам симпатизує УПЦ МП, а народні депутати віддають перевагу перекладанню відповідальності на мерію. Та колись це замкнене коло розірветься і ми отримаємо масову бійку, яку покажуть по всіх світових медіа. З Москви верещатимуть про "утиски православ'я", а Захід до вже наявних претензій додасть вимогу встановити міжконфесійний мир. Переконливі для нас аргументи, що до релігії це стосунку немає, до уваги не братимуться, бо для західного світу бійки за церкви у ХХІ столітті – прояв дикунства.

Для того, щоб подібного не сталося, щоб російські спецслужби не провокували конфлікти на релігійному ґрунті, має діяти закон. Верховна Рада ще з весни минулого року не може прийняти законопроекти №4128 "Про внесення змін до Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" (щодо зміни релігійними організаціями підпорядкованості)" і №4511 "Про особливий статус релігійних організацій, керівні центри яких знаходяться в державі, яка визнана Верховною Радою країною-агресором". Проти них у травні під парламентом зібрали попівський майдан, який, утім, виявився непотрібним, бо у депутатів і без нього не знайшлося політичної волі внести ці документи до порядку денного.

У законі про реінтеграцію Донбасу нарешті Росію визнали країною-агресором, то що ж заважає зараз унормувати існування в Україні громад УПЦ МП? Відповідь на поверхні: у нас виросло кілька поколінь політиків, які піднімають свій рейтинг на боротьбі проти цієї церкви. Є й інша частина політиків, які роками піаряться на захисті УПЦ МП від тих, хто піариться на боротьбі з нею.

Ю. Васильченко,  depo.ua