Викрадення Михайла Саакашвілі – мабуть останній злочин. Запоріжжя боротьби не припинить

Сьогодні приблизно 15-ти годин в ресторані «Сулугуні», що Музейному провулку було викрадено лідера політичної партії «Рух нових сил» Михайла Саакашвілі. Як, можна було бачити з відеозапису з другим президентом Грузії люди у військо-польовому обмундируванні та закритими обличчями поступили як з якимось кримінальним злочинцем. Відомого на весь світ політичного діяча кинули на підлогу, заломили за спину руки та наділи кайданки.

Це були люди з шевронами Державної прикордонної служби. Викликати поліцію було марно. Вона там була. Не просто була присутня, а навіть поліцейське авто супроводжувало колону білих бусиків, що повезла Саакашвілі в прямо в аеропорт «Бориспіль», де вже чекав готовий до злету чартерний рейс на Польщу. Затримуватися не стали, і вже о 17-й годині Михайло Саакашвілі опинився в Польщі. Це на правничій мові називається реадмісією – повернути людину туди, звідки вона прибула. Блискуча операція силовиків? Саме так стануть представляти бандитський наліт на рестарацію в центрі Києва порохоботи всіх мастей і відтінків. На самому ділі то був звичайнісінький кримінал.

Чому ми, на відміну від порохоботів, називаємо це дійство саме викраденням людини, а не затриманням? Бо у разі затримання компетентні органи діють на підставі Кримінального процесуального кодексу. Кодексом передбачено обов’язковий порядок, що визначає затримання та відрізняє його від викрадення. Мають бути пред’явлені або ухвала слідчого судді, або застосований певний порядок дій уповноважених осіб у разі скоєння кримінального правопорушення. В даному випадку бандити у військовому камуфляжі діяли нахабно, без надання будь яких документів, що підтверджують затримання.

Ці дії нападників в свою чергу кваліфікуються за ст.146 Кримінального Кодексу України «Незаконне позбавлення волі або викрадення людини». Іншими словами – це злочин. Хто б не ховався за військовою формою і емблемою ДПС - вони злочинці. Не тільки ті, хто викручував руки Саакашвілі та гамселив відвідувачів, а ще й їхні начальники і начальники тих начальників, все вище по службовій драбині, аж до головного злочинця.

Порошенкові в цій драмі не сховатись за декораціями, що він намагався ще вчора вибудувати в інтерв’ю австрійському виданню Profil, коли сказав, - «Саакашвілі не є громадянином України. Він також не є українським політиком, тому що за нашим законодавством він повинен бути громадянином (України), щоб мати можливість займатися тут політикою. Він порушив український закон. Він був засуджений в Грузії. В мої обов'язки як президента не входить вирішувати, що з ним станеться. Його можна було б вислати, хоча я б цього не хотів». Всім відомо, що в нашій країні нічого важливого без волі ПАПа не відбувається.

У своїй акторській грі Порошенко знову фальшивить, або як це називається в політиці – нагло бреше. Заграється, і все більше з’їжджає в роль януковича. Перефразовуючи одну з фраз януковича – «что-то я не знаю «крутых» в Белой Церкви», скажемо так, - «щось ми не знаємо таких законів, що забороняють не громадянину України займатися політикою». Зате знаємо статтю 26 Конституції, якою встановлені для осіб без громадянства ті самі права та обов’язки, що і для громадян України.

Порошенко виявився поганим актором, що повірив хору підлабузників і став вважати себе геніальним при досить посередніх здібностях. В цьому сенсі підлабузники та порохоботи надали йому дійсно «ведмежу послугу». Майже за чотири роки президентського правління він не зробив нічого такого, з чим міг вийти до людей без ризику отримати гучне багатоголосе «ганьба»! Їй богу, сам хвалився тільки одним – безвізом. Та й то далеко не його персональна заслуга. Тепер він наївно думає, що демократичний світ повірить його теревеням та змириться з тим свавіллям, яке твориться в Україні ім’ям президента.

Європа й світ все бачать, і їхня оцінка дій президента останнім роком – глибоке розачарування.

Таку особисту думку вчора висловив європейський експерт в сфері міжнародного права Кнут Берг в коментарі кореспонденту ГолосUA, - «Керівництво Об'єднаної Європи уважно стежить за ситуацією навколо Саакашвілі, якого вважає чи не головним опозиціонером України. Навіть якщо його видворення пройде в суворій відповідності з місцевим законодавством, Брюссель звинуватить Київ у «переслідуванні незгодних». Що скаже Брюсель, побачивши справжнє неприкрите свавілля та кричуще беззаконня, можна тільки здогадуватись.

Залишимо високу політику та сконцентруємось на другій, більш фатальній помилці ПАПа. Він хибно вважає партію «Рух нових сил» типовою лідерською партією, я і всі ті, які Порошенко створював, та в яких перебував. Для цього в нього є підстави. Досі всі партії в Україні, навіть КПУ та СПУ, були не ідеологічними, а яскраво вираженими лідерськими. Тобто такими, що цілком залежать від свого головного лідера: янукович в ПР, Тимошенко в «Батьківщині», Симоненко в КПУ… Але саме партія «Рух нових сил» - партія нової якості, яка може цілком заслужено вважатися ідеологічною. Ні це не фундаментальна ідеологія, як то комуністична, соціалістична та інші, що будуються на філософській платформі. Наша ідеологія, це непримиренність до корупції, олігархії та колабораціонізму. Наші ідеали, це єдина нація та єдина суверенна держава, де виключно панують демократія та рівноправ’я під суворою правничою парасолькою. Це повернення до першого і другого розділів Конституції України, якими встановлено основи демократії і місце громадянина в управлінні державою. Такі як Порошенко хочуть змінити Конституцію та стерти з пам’яті народу ці святі поняття, що наслідувані нацією ще з часів славетного гетьмана Пилипа Орлика. Та ось тільки ми не дамо!

Так, Саакашвілі для партії є яскравим лідером… Але марні сподівання на згасання активності та саморозпуск і ліквідацію «Руху нових сил Михайла Саакашвілі». Ми будемо боротися за повернення громадянина України Михайла Саакашвілі до України. Ми це можемо і вміємо, як вже раз доказали в вересні 2017 року. Якщо треба, повторимо. Партія не розповзеться по домівках. Візьму на себе сміливість виказати припущення, що партія напроти, примножить свою лави. Стане набагато сильнішою… І це ви побачите, панове бариги, корупціонери і олігархи, та відчуєте на власній враз спітнілій шкірі, що пора позбавлятися ПАПа та спробувати якось замиритись. По мені, так вже запізно. Тож хай останнє слово буде за Михайлом Миколайовичем Саакашвілі, якого ви всі скоро будете умовляти згодитись повернутись до України.

Вадим Вишинський, координатор Запорізькой обласної політичної партії «Рух нових сил Михайла Саакашвілі»