Ще одне політичне вбивство. На цей раз правозахисниця Ноздровська. Будемо мовчати, або перешіптуватись «хто наступний?» Ні!

Поліція і прокуратура явно не очікували такого обороту. З того часу, як було виявлено тіло юриста і правозахисниці Ірини Ноздровської з оснаками насильницької смерті вже минуло повних три доби… Але від поліції за весь цей немалий строк не вийшло жодного серйозного повідомлення щодо обставин і ходу розслідування. Як стало відомо, керівництво поліції навіть не планує брифінгу з цього приводу.

Між тим це не просто чергова гучна справа. Постать І. Ноздровської останнім часом набула неабиякої ваги в осередку правозахисників України (прохання не плутати з правоохоронцями: поліцією, прокуратурою, судами тощо). Тепер наряду зі справою загибелі своєї сестри від рук водія-наркомана, Ірина стала займатися захистом одразу кількох воїнів-добровольців щодо яких продажна донецька поліція і Маріупольський суд відкрили справжнє полювання. Таким чином розслідування цієї справи набирає неабиякої ваги одразу для кількох соціальних і професійних груп в національному масштабі. Провал слідства дасть знак корупціонерам, продажним поліцаям, прокурорам та суддям та іншим злочинцям, проти яких виступають певні правозахисники, що «таможня дає добро»… Тобто дасть старт реальному відстрілу в прямому значенні слову правозахисників по всій країні.

Точно так знаковим стане і протилежний результат. В разі очевидного застосування поліцією жорстких заходів для найскорішого розкриття злочину та передачі звинувачених осіб в руки правосуддя, надасть впевненості громадськості, що поліція дійсно з народом і стоїть насторожі законності і справедливості. Це надасть наснаги та спонукає самі широкі народні верстви до дієвої боротьби зі злочинністю, а легких на розправу злочинців заставить залізти під лавку та скавучати по щенячому.

Ось заради чого сьогодні кілька тисяч не тільки правозахисників, а солідарних з ними журналістів, блогерів, політичних активістів та просто небайдужих людей прийшли пікетувати будівлю Київського облуправління поліції. Для того були об’єктивно виправдані підстави. Ті версії (включно самогубство), що розглядає поліція не витримують навіть найменшої критики дилетанта. Тече річечка невеличечка, хочу перескочу… Глибина - вам по пояс буде. Покаті береги, порослі осокою. Над річкою місточок висотою в три-чотири метри. Захочеш втопитися – не зможеш. Яке ж тут самогубство, або доведення до самогубства?

Поліція взялася за улюблену справу. Стали проводити в якості підозрюваного бувшого нареченого Ірини. Буцімто камера зафіксувала, що в вечорі вбивства він з батьком вийшли з дому о 21 годині і кудись пішли. Той відмовився свідчити проти себе. На підтвердження алібі змарновано кілька годин цінного часу, коли злочин можна розкрити по «гарячих слідах». Зате батька злочинця, який прямо в залі суду погрожував Ірині смертю, допитати як водиться «забули». Таке безпорадне розслідування здатне зганьбити навічно будь-яку поліцію в світі. Та може ми не все знаємо і хитрі «пінкертони» вже йдуть по сліду?

Тому й зібрався мітинг. Люди більше не вірять байкам поліцейського начальства і прокуратури. Не треба розкривати слідчої таємниці, але показати й розказати громадськості про проведену роботу і версії, треба навіть на виконання положень закону «Про національну поліцію».

На вбивство Ірини Ноздровської та мітинг біля поліцейської управи на своїй сторінці в фейсбук відгукнувся й головний політик минулого року Михайло Саакашвілі.

«Коли вся правоохоронна система, керована Президентом і міністром МВС, мобілізована для переслідування політичних противників, критиків влади, громадських активістів, борців з корупцією, владу в країні повільно і впевнено захоплює кримінал», - пише М. Саакашвілі.

Далі продовжує, - «Це не просто кримінальники і відщепенці - це кримінал якому належать в Україні поліцейські, силовики, прокурори. Вони впевнені - країна належить їм. І вони мають право розпоряджатися не тільки бюджетами, земельними ділянками, громадськими ресурсами - але і життями людей. Їх великі боси можуть лишити будь-яку людину громадянства, з мішком на голові відправити за межі країни, дати чималий строк будь-якому критику влади, але відпустити на волю «свого» - члена системи або того хто їй вірно служить - якщо у нього достатньо грошей, є родинні зв'язки в системі, є вплив і заступництво».

«Вбивство Ірини Ноздровської - це наслідок влади цієї злочинної системи. Вона дозволила собі боротися з несправедливістю, не йти на компроміс, не злякатися погроз. Її вбили. Як побили полтавську суддю Ларису Гольнік за її непохитну позицію, як переслідують суддю Ларису Цокол, яка прийняла незалежне від Банкової рішення, як кинули за грати трьох бійців «Донбасу» за участь в акціях протесту під Верховною Радою. Як переслідують ще тисячі інших сміливих, чесних і непохитних українців. Це все ланки одного ланцюга.

Немає сенсу просити у влади захисту і правосуддя. Ця влада сама і є першопричиною цієї ситуації. Завтра обурені громадяни йдуть до МВС і СБУ вимагати справедливості. Я закликаю приєднається до них всіх небайдужих.

Чи буду я завтра серед них? Буду. Душею і серцем. Я буду з вами - але не поруч і не на трибуні. Прийдуть мої соратники і друзі. Щоб армія інформаційних шахраїв не повідомила усім, що Саакашвілі використовує смерть цієї сміливої жінки для власної політичної вигоди. Ще я закликаю всіх журналістів не залишитися осторонь. Прийти туди, включити свої камери, написати правду про те, що відбувається. Я закликаю справжніх політиків уважно стежити за ситуацією і бути готовими вийти на вулицю і захистити право людей на справедливість. Зробити це не тільки на вулиці, але у владних кабінетах. У Верховній Раді, в кабінетах правової системи.

Влада сподівається, що люди зберуться, пообурюються - випустять пару і розійдуться. Я думаю прийшов час нам всім не розходиться, поки вимоги людей не будуть виконані. Поки не буде знайдено вбивць. Поки не полетять голови поліцейського начальства - зажерлися на своїх постах і прикривають кримінал при владі. Поки до людей не вийдуть судді, прокурори, чиновники, силовики відповідальні за те правове беззаконня, яке накрило хвилею нашу Україну. Поки вони не вийдуть і не будуть відповідати за ситуацію в країні».

До людей поліціянти спочатку випустили якогось речника обласного управління. Той виявився абсолютно не компетентним і був з ганьбою відправлений в зворотньому напрямку. Люди вимагали начальника слідчої групи. Такий знайшовся – начальник управління в облуправлінні Дмитро Ценов. Спочатку намагався триматися зверхньо, за що майже не був битим. Тоді розказав, що слідча група обробила інформацію з усіх 20-ти камер по дорозі від робочого місця І. Ноздровської в Києві до її місця проживання в селі. Все зрозуміло, поліцейські нишпорки шанують новорічні традиції з шампанським та горілкою. Розкриття злочинів – то другорядне.

Мітинг проголосував за власну ініціативну групу начолі з народним депутатом Мустафою Наємом, яка разом з Д. Ценовим увійшла до будівлі і знаходиться там досі.

Тим часом мітинг значно порідів… Але не розійшовся по домах, а перемістився до будівлі Генеральної прокуратури з вимогою виходу генерального прокурора Луценка.

Особистий досвід політичної боротьби підказує, що на цьому справа не скінчиться. Ініціативна група опублікує результати своїх перемовин. Не суть важливо, чи вийде до людей хвалькуватий генпрокурор. Сьогодні відбувся лише перший акт. Ми вже навчені недолугим розслідуванням вбивства журналіста Шеремета та порожніми результатами розслідування інших гучних політичних вбивств 2017 року. Тепер довіри поліції нема. Це слідство буде проходити під суворим громадським контролем.

Все ж таки влада в нас – велика нездара. Навіть розпочати нового року без проявів масового громадського невдоволення нездатна. Ну кому вона після цього потрібна?

Вадим Вишинський, голова ЗОГО "Правозахисник Запоріжжя", координатор Запорізької обласної політичної партіїї "Рух нових сил Михайла Саакашвілі"

P.S.

А в это время...