Известный российский режиссер Никита Михалков уверен, что России удастся “вернуть” Украину путем кровопролития, войн, агрессии и насилия.

Популярный советский и российский режиссер Никита Михалков, отличающийся своей лояльностью к режиму Владимира Путина в России, сделал провокационное заявление об Украине.

Данное высказывание прозвучало в эфире пропагандистской программы “Время покажет” на “Первом канале”.

Начнем с обратного и много раз сказанного. Прошло пять лет с расстрельных дней на Майдане. Как и раньше, уму непостижимо, что могли вот так, на глазах у всего мира, хланокровно убивать. Первых троих - Сергея Нигояна, Михаила Жизневского и Романа Сеника убили 22 января. Зачем? Чтобы Майдан озверел. Я много раз писала, что теперешние могли прийти к влаcти только при условии, что утопят папередников в крови. Другого легитимного способа захватить власть не было. А досрочных декабрьских выборов ждать не хотелось, поскольку мирное время до выборов представляло опасность для тех, кто продюсировал Майдан.

Не могу пройти мимо речи президента и душещипательном рассказе о событиях 18 февраля 14 года.
Более полная версия бестселлера "Президент - Герой Майдана". Попередня версія тут.
Рівно 5 років тому... Рівно 5...
Мій день почався в сьомій ранку, як завжди- ранкова зарядка, пробіжка до храму сємєйства Св Петра, молитва 15 хвилин, кава з Віденьської опери... Фейсбук. І тут я побачив, що мені треба їхати туди, де мої побратими. Треба, бо там я стану справжнім Героєм, на якого чекає країна. Поїхав. По дорозі міркував, звідки мені краще йти, щоб люди побачили мій геройсьаий вчинок. Зрозумів: з Маріїнського парку. Тим більш, що вже дуже в туалет хочу. Треба буде сходити, щоб потім цей геройський вчинок не зганьбити.

Говорять, що за ставленням до померлих, можна судити про духовність живих. Або іншими словами - зовнішній вигляд кладовищ є моральним обличчям народу.

Але, звичайно, це стандарти цивілізованих країн, до яких Україна не належить, і мабуть за відсутності дотримання елементарних моральних норм, ніколи належати не буде...

Бо як можна пояснити підростаючому поколінню, чому в нашій країні таке скотське ставлення до померлих? Хоча про яке шанобливе ставлення до померлих може йти мова, якщо навіть до живих - влада ставиться, немов до скота?!

18 лютого 2019 року на нашому сайті видання «Стрела» вийшла стаття «І мене в сім’ї великій, сім’ї вольній, новій не забудьте випхать з хати чоботом по жопі! Або висілки по-запорізьки».

В тексті зазначалося «Адвокат прибув одразу, а от поліцію (дарма, що Дніпровське управління поліції знаходиться поряд через проспект Соборний) прийшлося чекати майже годину».

Адвокат Геннадій Працевитий, що приймав у конфлікті безпосередню участь та є одним із джерел інформації, вийшов на зв’язок з редакцією з проханням внести уточнення стосовно дій представників поліції з Дніпровського управління поліції в м. Запоріжжя.

Ультраправые группировки, либеральная интеллигенция и жирующие на «роттердамском» бизнесе олигархи – это три источника и три составные части нынешней украинской власти.

Я настільки обурена, що не можу не опублікувати це відео. Це - виступ Петра Порошенка сьогодні, 18 лютого 2019 року, через п‘ять років після початку кривавої бійні на Майдані.

У промові в залі Івано-Франківського театру президент України зі сльозою взявся пригадувати цей страшний день. Але, м’яко кажучи, перебільшуючи свою участь і роль у ньому.

Почнемо з того, що о 9 ранку беркутівці ще не стріляли.

Журналист телеканала "1+1" Александр Дубинский выложил аудио, на котором, вероятно, президент Петр Порошенко отчитывает главу Нацкомиссии по ценным бумагам и фондовому рынку Тимура Хромаева за пост в Facebook с критикой реформ.

Об этом сообщает UAportal.

"Как и обещал, публикую полный аудио-файл, где голос, похожий на голос Порошенко, спрашивает у голоса, похожего на Хромаева - "где тебе еще, б**дь, реформ не хватает?".

“Хто не за Порошенка, той за Путіна”
Під таким центральним гаслом 29 січня відбувся великий збір різношерстної публіки звезеної порошенківською командою.

Лупали сахарні промови, вихваляючи вождя в невідомих вже молодому поколінню совєтських традиціях. Недарма режисером видовища був колишній комсомольський номенклатурник, а нині головний політтехнолог “тріумфальних” перемог Порошенка, І.Гринів.

Фольклор, сучасна музика, вишиванки, образотворче мистецтво і т.п є лише зовнішнім проявом культури українців, як і подібне у будь-якої іншої нації. Рівень культури ж кожної нації визначається ефективністю використання природних ресурсів та здатністю захистити ці ресурси від зовнішнього посягання.

В принципі, кількісним показником рівня культури нації є кількість мешканців на одиницю площі території з однаковими ресурсами. З тієї точки зору еталонними націями з найвищим рівнем культури можуть служити Японія та Швейцарія, які на мінімальних ресурсах зуміли створити максимально високий рівень ефективності використання цих ресурсів.

Взгляд из зазеркалья: Безудержное воровство, насилие и беззаконие, высокомерное хамство, наглая ложь — чего только не прочтёшь о российских государственных чиновниках всех мастей и уровней. Квартиры за пять миллиардов и всё такое…

С этим нельзя мириться, но с этим — скажем так: «можно жить». Да пусть подавятся, выродки! Дай Бог, когда-нибудь перейдут с фуа-гра на тюремную баланду…

Прошел год как умер Хомченко Александр. Помяните этого человека, украинцы. Он выбрал путь непротивления русскому злу. Зло его убило.

Последствия российского Бухенвальда, организованного в Донецке российскими оккупантами и их пособниками, пытки, нервный стресс, показательные расстрелы, отбитые почки в застенках мгб, кгб, фсб, гестапо, днр (как хотите назовите эту бандитскую контору) убили человека.

Летом 1937 года в Москве была отличная солнечная жаркая погода. Люди гуляли, ели мороженое, пили квас. В разгар летнего тепла и благоденствия 30 июля 1937 года был подписан Приказ НКВД № 00447, который дал старт Большому террору. По этому приказу были расстреляны 390 тысяч и отправлены в ГУЛАГ для превращения в лагерную пыль еще 380 тысяч. СССР окончательно погрузился в ад.

Хто заявляє, що Україна – правова держава, нахабно і безсовісно бреше, незалежно від схеми розміщення відзнак на погонах і займаної службової посади. Ще більш одіозна брехня стверджує про вдалу реформу правоохоронної системи.

Наглядним прикладом тому може слугувати черговий дикий випадок, що на днях стався в Запоріжжі. Досить звичний випадок за змістом і систематичністю, але не природно кричущий за ступенем вульгарного знущання над чинним законодавством і правовим режимом.

Одного похмурого зимового ранку дюжина лобуряк увірвалися до квартири, що на цілком законних засадах приватної власності належить законній родині громадян України і стала тих самих громадян випихувати «з хати на вихід з речами». Тобто хутко заходились за справою, що юридичною термінологією називається примусовим виселенням.

Лучше поздно, чем никогда. Через три года после обыска или, точнее, грабежа работниками ГПУ и СБУ, хозяина дома таки признали потерпевшим.

Речь идет об одном из обысков с участием теперь уже бывшего следователя Генпрокуратуры Дмитрия Суса, которого начали судить по обвинению в похищении вещественных доказательств по другому делу. И, как видим, это был не единственный случай.