Запорожье
Архивы материалов
Актуальные Запорожье
- Безпрецедентно у судовій практиці!.. Трьох з <...>
- Неужели порочные традиции в ГУНП Запорожской <...>
- Заява Запорізької партійної організації Руху <...>
- Наследие команды Буряка в Запорожье (Фото)
- Шляхи української політичної нації і зграї <...>
- Сгусток лжи посетил Запорожье (Фото. Видео)
- І мене в сім’ї великій, сім’ї вольній, новій, <...>
- Запорізький апеляційний суд під підозрою <...>
- До 101-ї річниці Жовтневого перевороту - вибори <...>
- Нардеп Кривохатько VS запорізький губернатор <...>
- Педагогічна проза по запорізьки, або <...>
- Вчора в багатьох містах України пройшли акції <...>
- Чому Запорізька обласна організація РНС не <...>
- Вибори мають бути по-новому. Чи здивує Україну <...>
- Апелляционный суд Запорожской области оставил <...>
- Борьба за убитый Запорожский сквер вышла на <...>
- Знов шаленіє в радісній люті клятий ворог. Який <...>
- К 100-летию фантазии Герберта Уэллса на <...>
- Замість розрахуватися з «Запоріжжяобленерго», <...>
- Все-таки олигарх запорожского разлива Вова <...>
- Протест запорожцев за сохранение сквера <...>
- Запорізька делегація прийняла участь в <...>
- Запорожцям і запорожанкам, хто вважає себе не <...>
- Обращение Вадима Вышинского к трудовому <...>
- Наголос громадянського спротиву на відміну від <...>
- І знову про багатостраждальну <...>
- Звернення до энергетиків Запоріжжя: Перемога <...>
- Запорізька область одна з перших в Україні <...>
- Корень зла кроется в прогнившей выборной <...>
- Гучна перемога громади в Запоріжжі (Фото. Відео)
- Запорожье больше не для запорожцев? Сквер <...>
- Запорізька владна еліта понесла непоправну <...>
- Беззаконие и беспредел украинской власти на <...>
- Партійні кольори в домі Бриля - Самардака <...>
- «Рух нових сил» відмовився грати в криловському <...>
- Запоріжжя багато бачило, але сьогодні сталося <...>
- Стати раком за губернатора Бриля закликав <...>
- Чи мають підґрунтя чутки про агорафобію <...>
- Band on the run, или как по живому «жжот» <...>
- Как же схожи повадки молодой Запорожской элиты <...>
- О криминальной сущности Запорожской элиты на <...>
- На майдані в Запоріжжі революція іде, чи що <...>
- Эдуард Гугнин и Константин Брыль обвиняются в <...>
- Недолуга витівка депутата та чиновника Гугніна <...>
- Запорізька делегація РНС прийшла на сесію <...>
- В Запоріжжі відбувся мітинг «За майбутнє» <...>
- Якщо партія не демонструє власну позицію, то <...>
- Почему в воскресенье я выйду на Майдан Героев, <...>
- Запорожці на марші, або шалтай-балтай ПАП <...>
- Не за горами выборы. «Вата» и «совки» должны <...>
- Ответом тайным репрессиям прокуратуры станет <...>
- Який піп - такий прихід, або тупі та ще тупіші. <...>
- Вконец распоясавшаяся запорожская «вата» под <...>
“Закон про олігархів”, більше схожий на спробу друзів Єрмака отримати “моржу” з олігархів. Він не лякає їх а лише дратує... |
30.05.2021 20:47 2357
|
Останні кілька днів публіка аналізує “злитий” в медіа президентський законопроект про так звану “деолігархізацію”. Попри те, що притомні люди від початку не очікували від нього нічого дієвого, документ виявився напрочуд нікчемним. Власне, гарний аналіз проекту дало “Дзеркало тижня”, мій колега Геннадій Друзенко та ін. Тому не буду докладно зупинятися на тексті самого законопроекту. Це не деолігархізація. Дякі експерти вважають, що метою документу є – позбавити окремих олігархів медіаактивів. Очевидно тих, які критикують Банкову. Також відзначу, що “указуючий перст” (хто саме є “олігархом”, а хто “чесним бізнесменом”) знаходиметься в руках офісу пана Єрмака. Хоча, рішення про визнання олігархом й приймається РНБО на підставі подання КМУ, члена РНБО, НБУ, СБУ або АМКУ і вступає в силу з дня офіційної публікації відповідного указу президента. Люди на Банковій із задоволенням скористаються “вікном можливостей”, для того, щоб: а) спрямувати зусилля олігарха “в конструктивне русло” (наприклад, підтримувати політпроекти Банкової); б) перерозподілити “смачні” фінпотоки та сфери впливу; в) отримати “моржу” в схемах олігархів. Я ж пропоную читачеві трохи аналізу самої сутності олігархату та можливих способів його усунення в Україні. ЯК КУВАВСЯ ОЛІГАРХАТ Усі без винятку країни колишнього СРСР обрали в якості орієнтира модель „наздоганяючого розвитку“. Логіка вибору моделі полягала в тому, що на початку 1990-х років (коли визначався основний мейнстрім економічного реформування), єдиним конкурентоспроможним ресурсом була дешева робоча сила. Це стало основним аргументом для політичної еліти того часу. Економічна політика України довгий час являла собою комбінацію монетаристських та адміністративних заходів – так званий „адміністративний монетаризм“. У той же час, „внутрішня“ кухня політико-економічної моделі пострадянських режимів мала всі ознаки „неопатримоніалізму“ (за Олександром Фісуном). По-перше, держава стала ніби приватним володінням правлячих груп (в Україні це було оточення Леоніда Кучми чи Віктора Януковича). По-друге, виникає своєрідна модель „політичного капіталізму“, за якого накопичення капіталу відбувається шляхом отримання доступу до політичних і адміністративних ресурсів (ПОЛІТИЧНА РЕНТА). У цій системі провідне місце належить новому класу „політичних підприємців“ (олігархів), які досягають економічних цілей за допомогою „політичних інвестицій“ в главу держави, в силові структури, політичні партії, депутатський та чиновницький корпус. А натомість отримують політично обумовлені пільги і привілеї, доступ до бюджету, до державної власності, дуже часто – імунітет від закону. Приватизація не стала потужним джерелом надходжень до державного бюджету, а отже – фінансової підтримки соціально-економічного розвитку країни. Недоліки другого етапу приватизації в Україні органічно пов’язані з недоліками функціонування системи державного управління, з поширеною в її середовищі корупцією. У процесі здійснення тіньових операцій корупція є не просто додатковим податком бюрократії на підприємництво, а формою селекції приватного капіталу. Нинішня модель економічного розвитку України виникла в результаті транзиту номенклатурно-олігархічного капіталізму до обмежено конкурентного капіталізму останніх років президентства Леоніда Кучми. Відбулося прискорене зрощування промислового й банківського капіталів (великі банки „прихопили“ ліквідні підприємства, великі промислові угруповання створили банківську мережу). Таким чином, в економіці велика монополістична капіталістична власність підім’яла і середню, і дрібну форми приватної власності. Фактично, держава переходить під контроль кількох фінансово-промислових груп, які мають потужний адміністративний ресурс. Проте, вже після ув’язнення Юлії Тимошенко, парламентських виборів 2012 року та встановлення контролю над основними фінансовими потоками в країні з боку найближчого оточення Віктора Януковича, „олігархічний консенсус“ розсипався. Також, відбулася остаточна делегітимізація власності в Україні. Не в останню чергу через клептократичні практики оточення Януковича. По суті, в останній рік його правління в Україні спостерігався екстремальний стан „чистої кримінальності“ власності. Країна увійшла в штопор авторитаризму, що швидко призвело до політичної кризи, повстання та масових жертв. КРИЗА МОДЕЛІ Попри усі спроби деяких вітчизняних експертів представити сучасні олігархічні фінансово-політичні групи у вигляді “корпорацій західного типу, які забезпечують створення ВВП країни”, олігархічна суть значної частини ФПГ залишається стримуючим фактором для розвитку України. За словами вітчизняного політолога Анатолія Сорокіна, сьогодні переважна більшість українських олігархів є „ресурсниками“. „Вони знаходяться в найнижчій ланці в ланцюзі виробництва товарів і послуг. Викачують ресурси з землі, проводять первинну переробку і в такому вигляді продають за кордон. Більшість з них за всі роки незалежності України дійсно не побудували жодного підприємства, не створили нових робочих місць, не ввели жодної інноваційної технології. Проте і далі експлуатують радянський мотлох, який їм дістався практично задарма за допомогою “темних” приватизаційних схем“, - говорить Сорокін. Звичайно цу тезу можна заперечити прикладами точкових модернізацій в металургійній та хімічній галузях. “Інтерпайп сталь” – єдиний в Україні металургійний завод, збудований з нуля за роки незалежності. У 2012 році тут закрили мартенівські цехи для виплавки металу і запустити процес виплавки сталі за допомогою електроенергії тощо. Але для розуміння – на підприємствах ГМК України досі використовуються доменні печі, зразка початку ХХ ст. Обсяги інвестицій в модернізацію виробничих потужностей не співмірні з отриманим майном в результаті приватизації. Справжньої цивілізованої конкуренції наші олігархи бояться як вогню. Тому що вони ніколи не були справжніми підприємцями, а весь їх „бізнес“ побудований на монополізмі, доступі до тіньових схем приватизації та бюджетного корита (за Ярославом Оберемком). Пострадянський український олігархічний капіталізм може існувати тільки за рахунок держави, експлуатуючи політичну ренту, працюючи на „відкатах“, відтворюючи корупцію. Олігархія – це вічний “наздоганяючий розвиток”, без шансу вирватися з пострадянського животіння. Наші олігархи давно перестали бути (і швидше ніколи і не були) прогресивною частиною національної буржуазії, що створюють національний дохід. Як слушно зауважує Вадим Єремейчук, власність і капітал з непрозорим минулим, як основний ресурс утримання влади олігархічного консенсусу не дає можливості розвивати державні інститути, які спираються на довіру суспільства, які очевидно, позбавлять олігархів, як власності і капіталів, так і елітарного положення. Тому Революція Гідності не закінчена, поки не покритий дефіцит справедливості. Простим „відняти в одних і віддати іншим“ тут не обійтися. Переділ власності повинен включати не тільки ФПГ, а й простих громадян. За висловом російський політтехнолога Станіслава Бєлковський, „інакше просто не буває при переході від пострадянського стану державної речовини до постпострадянського, після закінчення багаторічної клептократії“. СКЛАДОВІ СПРАВЖНЬОЇ ДЕОЛІГАРХІЗАЦІЇ Тому немає сенсу обговорювати різного роду прожекти, на кшталт - прийняття якогось правового акту. Наприклад, "нового договору" між владою і бізнесом. Це все одно, що знайти чарівний перемикач, клацнувши яким можна було б разом перевести ситуацію з режиму нелегітимності в режим легітимності. Спроба винайти формальне рішення проблеми, яка за своєю природою є неформальною. Свого часу російський експерт Ростислав Капелюшников стверджував, що британський досвід джентельменський пакту про "чесну гру" між владою і бізнесом ( "windfall profit tax") для пострадянських країн мало прийнятний. У нас олігархи не джентльмени, у них інший життєвий досвід. Вони ніколи не грають "по-чесному". В українському суспільстві склалося майже консенсусне неприйняття приватизації, а отже і великої приватної власності. Важко відшукати якусь компактну соціальну групу, всередині якої переважна більшість вітала б приватизацію часів первинного накопичення капіталу в 1990-х і доброзичливо відгукувалося про велику приватну власність. В українському суспільстві існує тверде переконання, що приватизація здійснювалася з масовими порушеннями навіть формальних "правил гри" – не кажучи вже про неформальних. Тут жодні “договори” чи “пакти про чесну гру” не допоможуть. Лише деприватизація чи націоналізація можуть примусити олігархів посунутися чи поділитися. Питання законності проведення приватизації та можливість повернення активів в держвласність піднімалося ще в 2005 році Юлією Тимошенко. Але тоді „помаранчева“ команда не пішла на революційний експеримент. „Олігархічний консенсус“, до якого були залучені більшість українських ФПГ і на якому трималася архітектура „дисфункціональної“ демократії Віктора Ющенка, не дозволяла великого переділу власності. Сьогодні ситуація трохи інакша. Може вийти. 2) Податок на недоброчесну приватизацію. В 2015 році Ігор Коломойський публічно заявив, що давав хабаря колишньому президенту України Леоніду Кучмі за можливість участі у приватизації „Укррудпрому“ і закликав до „Великої Вітчизняної Реприватизації“. Раніше олігархи такого не робили. Були теми, які учасники „великої гри“ воліли не світити. Наприклад, реальні умови приватизації або наявність політичної ренти з держактивів. Ці теми небезпечні для правлячого класу. У підсумку можна втратити не тільки власність, але і владу. Адже легітимність власності і легітимність влади речі між собою пов’язані (в основному корупційними „скріпами“). Якщо приватизація відбувалася незаконно і потрібно провести її націоналізацію за спеціальним законом, а потім знову виставити підприємства на торги. Як „легкий“ варіант мова може йти про так званий український варіант „windfall profit tax“ Тоні Блера. Кожен, хто хоче зняти з порядку денного питання про легітимність (справедливості) своєї великої промислової власності, повинен заплатити в бюджет податок у розмірі обороту компанії в рік її приватизації. З моменту виплати власник отримує від держави і суспільства безстрокову „охоронну грамоту“ – його власність вважається законною і чесною. Свого часу подібну схему пропонував російський екс-олігарх Михайло Ходорковський в проекті „Лівий поворот“. Легалізація власності за цим сценарієм дозволяла Ходорковському досить швидко „зачистити“ олігархічні групи, що підтримували „раннього Путіна“ і, в кінцевому результаті, отримати владу. Але у нього не вийшло. Замість Кремля Ходорковський здобув тривалий тюремний термін, а групу ЮКОС фактично знищили. 3) Запровадження демократичного контролю над капіталом і механізмів «трудової демократії». Системи «спільного управління підприємством», офіційно закріплені в багатьох країнах Європи, припускають здійснення права колективного представництва через діяльність рад підприємств, а в деяких країнах – і представництво працівників на рівні правління компаній. В ЄС існують такі її форми як «фонди найманих робітників» (wage-earner funds). Вони забезпечують колективну власність працівників на частину прибутку від успішної роботи корпорації у формі акцій фонду, що знаходиться під профспілковим контролем. Щось подібне застосовує американська AFL-CIO. Елементом «громадянської економіки» є застосування та імплементація стандартів Міжнародної ініціативи з прозорості у видобувних галузях (Extractive Industries Transparency Initiative - EITI). Членство в EITI передбачає оприлюднення у відкритих джерелах доступної для розуміння інформації щодо доходів, які держава отримує від видобувних компаній. Вона повинна бути підтверджена незалежним аудитом та громадськими організаціями, що входять до складу наглядової ради. 4) Впровадження республіканської частки - щомісячної довічної виплати кожному громадянину України грошового еквівалента рівної частки доходів від використання загальнореспубліканських активів (природних ресурсів, державного майна і культурних цінностей). Джерелом наповнення фонду «республіканської частки» можуть будуть: частини доходів, отриманих в результаті корисного використання майна, що є власністю громадян на підставі цивільно-правових угод, також доходів від передачі за плату у володіння окремого майна; частини доходів отриманих від природного і інших видів ренти (оренди) за використання майна громадян; частини доходів отриманих в зв'язку з застосуванням санкцій при залученні до відповідальності за порушення антимонопольного законодавства; застосування санкцій за отримання доходів від застосування санкцій за діяння, що належать до адміністративних правопорушень і злочинів, скоєних з корисливих мотивів (корупційних діянь); частини доходів отриманих в результаті націоналізації майна з підстав визначених законами; частини доходів отриманих в результаті стягнення боргових зобов'язань за цивільно-правовими угодами, предметом яких було використання майна, що є об'єктом власності громадян, в порядку виконання судових рішень та ін. Таким чином, деолігархізація б здійснювалася не в інтересах бюрократичного державного апарату або інших олігархів, а в інтересах громадян України. Кожен би відчув результат деолігархізації в своїй кишені. 5) Питання приватизації, боргів, податків, пенсії, освіти, охорони здоров'я повинні не замовчуватися, а, навпаки, напружено обговорюватися в публічному просторі. А це інша якість політики. В цьому питанні на догоді стануть референдуми, опитування, збори та інші форми демократії участі. 6) Судова реформа / право судитися в Лондонському суді. Відносини з приводу власності між «сильними» і «слабкими» повинні перейти в розряд «чесної гри». 7) Прийняття пакету антиолігархічних законів. Таких, як введення одноразового податку на надприбуток, яким повинні обкладатися фізичні особи - вигодонабувачі від приватизаційних угод. При цьому податок може бути або виплачений до бюджету живими грошима, або компенсований ліквідними активами. Лише за умови комплексного підходу та застосування всіх 7 позицій, деолігархізацію в Україні справді можна провести і досить швидко. А так, зусилля Банкової, які її охранителі пафосно називать “закон про олігархів”, більше схожі на спробу друзів Єрмака отримати “моржу” з олігархів та в ручному режимі стимулювати їх “до конструктиву”. Проте, у Зеленського досить обмежений політичний ресурс. Офіс президента не лякає олігархів, а лише їх дратує. У підсумку олігархам набридне ця гра і утвориться новий “олігархічний консенсус” – знести Зеленського. Що і буде досить швидко зроблено. Віталій Кулик, analytics.hvylya.net |
ID: 20940
Поиск ...
Ложь, манипуляции и жажда власти - немецкий телеканал выпустил разоблачительный фильм о Путине (Видео) “Покушение на Россию” фильм. (Видео) Трагедия зарвавшегося прокуратора. Преступление совершено – наказание неизбежно. Запорожье становится форпостом противостояния российской экспансии. Чтобы помнить! Расследование: как убивали активистов Майдана Украденная роскошь доступного Межигорья (Фото)
--------------
На блоге Вадима Вышинского открыта новая рубрика - "Клуб по интересам". Рубрика содержит широкую подборку книг по военно-исторической, политической и бизнес-тематике. |
Новые комментарии
- Породження порочної системи......
Безкарність породжує таких злодіїв.
18.05.24 22:25 - Загнивання України
"Українці вже чудово виконують дуже важливу місію ...
18.05.24 15:40 - Де фортифікації? Харківська ОВ...
У північній частині міста Вовчанськ, де тривають а...
16.05.24 14:26 - Харківщина! Наразі можна з дея...
Юрій Бутусов: Годину тому воїни 57-і та 71-і брига...
15.05.24 21:48 - Про фортифікацію і модернізаці...
Самий перший закон, який мав би бути прийнятий на ...
14.05.24 21:57 - Харківщина! Наразі можна з дея...
Так, не дивлячись на погано укріплений рубіж, брак...
14.05.24 16:25
- Помер видатний український ...
- Сьогодні ховали совість Енергодара ...
- Україно-грузино-американська ...
- Спільноту запорізьких ...
- Был в Запорожье ...
- Курорти Запоріжжя під прицілом?
- Запорізький теплобог Грек такий ...
- Запорізький восьмидесятирічний ...
- Восьмидесятилетний инвалид два ...
- Слухи о скоропостижной кончине ...
- Перепоховання Нестора Махна в ...
- Любовь и голуби по-запорожски. ...
- Какое запорожцам дело до ...
- Партійці Руху нових сил пікетували ...
- Провокация братьев Кальцевых. ...
- Запорожье нуждается в ...
- Неужели нужно ждать, чтобы клюнул ...
- Доктора, профессора, медицинская ...
- Запорожская Гуляйпольщина сегодня. ...
- Скоро выйдут из избы здоровенные ...
- Запорізький відгук на трагедію в ...
- Нынешний День Победы в Запорожье ...
- Замолвим слово за СБУ. В ...
- Никто не даст Запорожью ...
- Лякливі щури завжди тікають ...
- Відстань до людей стала небезпечно ...
- Без единения Запорожскую не ...
- Типовий запорізький політичний ...
- Воскресное занимательное чтиво ...
- Новая провокация из президиума ...
- Недільна перекличка «Запоріжжя – ...
- Обережно - провокатори переїхали з ...
- Приключения запорожского ...
- День народження ВЕЛИКОГО КОБЗАРЯ в ...
- Запорожье с неизвестной стороны. ...
- В Запоріжжі два в одному. Біля ...
- Как концерн ГТС обкрадывает ...
- Воскресный митинг «За будущее» в ...
- Один из когорты спартанцев: ...
- Вече постановило – надо менять ...
- Міждержавна катівня ...
Вход
Информация по сайту
Пользователи : 11Статьи : 6337
Просмотры материалов : 22379685